Каналізаційні стоки проходять дезінфекцію у спеціальних колодязях і вже після обробки потрапляють на загальні селищні ка Вже не вперше екологи та громада Калуського району порушують проблему очисних споруд у селищі Войнилів, де розміщений Калуський протитуберкульозний диспансер. У закладі, розрахованому на 100 місць, лікуються хворі на туберкульоз не лише з Калуського, а й з Галицького та Рогатинського районів. Протитуберкульозний диспансер розташований на околиці селища, повідомляє ”Галицький кореспондент”.
В.о. головного лікаря Надія Юхимчук знає, що мешканці Войнилова періодично скаржаться у різноманітні інстанції. Втім, переконує, причин для занепокоєння нема. Правда, очисні споруди у Калуському ДТД не те, що не працюють — їх взагалі нема. Каналізаційні стоки проходять дезінфекцію у спеціальних колодязях і вже після обробки потрапляють на загальні селищні каналізаційні споруди Войнилівського комунгоспу. З очисних рідина потрапляє в річку Сівка, яка за кілька кілометрів впадає в Дністер.
Каналізаційні колодязі, в яких знезаражують стоки, розміщені поруч з лікарнею й накриті залізними люками. Працівники лікарні відкривають люки і демонструють відходи, посипані білим порошком. Пояснюють, що це хлорне вапно.
— У нас є хворі на туберкульоз дихальних шляхів, і він ні калом, ні сечею не передається, — заспокоює в.о. головного лікаря. — Єдине джерело, яким можна заразитися інфекцією, — це мокротиння.
Мокротиння зливають у спеціальні відра, засипають сухою хлоркою та відстоюють деякий час. Після такої обробки санітарки висипають з відер ємкість у спеціальні вигрібні ями. Яма, в яку скидають мокротиння, ледь накрита листом шиферу. Збоку кілька свіжих купок. Лікарка пояснює, що ями закопуються за мірою наповнення.
Працівники Держсанепідслужби ніяких екологічних небезпек не бачать.
— У найкращому варіанті протитуберкульозні заклади мали б бути у спеціальних приміщеннях. Але життя диктує деякі нюанси, і наш тубдиспансер, відповідно до рішення голови ІФ ОДА, розташований в частині приміщення колишньої Войнилівської лікарні, — пояснює головний спеціаліст Калуського районного управління Держсанепідслужби Ірина Нітух.
На запитання, чи повинні бути у тубдиспансерах локальні очисні споруди, фахівець відповідає: «Мають бути. І в даному випадку додаткова дезінфекція є, а очисні споруди є по мережі водовідведення у Войнилові».
Як з’ясувалося, проби води з Сівки на бактеріологічний і хімічний контроль санстанція відбирає… у Калуші! Останній відбір був 16 жовтня, його робили по вул. Сівецькій, 8. Це вулиця в Калуші. За кілометрів 12 вище по течії від тубдиспансера у Войнилові.
Схоже, в інших протитуберкульозних закладах області ситуація теж невтішна. За інформацією заступника департаменту охорони здоров’я Миколи Олінійчука, локальні очисні споруди працюють у Коломийському МФПД, стаціонарному відділені у селі Ценява, Косівському ПТД, Солотвинській районній лікарні, де розміщене ПТД-відділення. У Ворохті у ОКТС «Смерічка» очисні відсутні, для їх будівництва необхідно 2,68 млн. гривень, у Городенківському ПТД – очисні споруди відсутні, стоки зливаються в міську каналізацію, у Тисменицькому ПТД – очисні відсутні, виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації. За словами Олінійчука, на всіх протитуберкульозних закладах стоки дезінфікуються хлором.
— По суті, хлорне вапно не діє на паличку Коха, — каже еколог Володимир Красноштанов. — Ця інфекція дуже стійка, її рекомендовано знищувати в автоклавах нагріванням при високій температурі». До прикладу, зазначає еколог, Івано-Франківська інфекційна лікарня не має локальних очисних, зате придбала установку зі знезараження стоків гарячою парою.
