— У виконавців робіт відсутні матеріальні, технічні ресурси, а також відповідні спеціалісти для здійснення робіт зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних хімічних речовин, а також відповідні ліцензії на видалення, перевезення, транспортування та утилізацію небезпечних відходів. Митними службами заінтересованих країн не підтверджено інформації про перетин вантажів із відходами гексахлорбензолу та їх утилізацію на виробничих потужностях інших країн, — йшлося у доповідній записці першого заступника міністра Кабінету міністрів Владислава Забарського на ім’я прем’єр-міністра Миколи Азарова.
— Те, що написав Забарський, — неправда, — запевнила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
І припустила, що страшилки про Україну з’явилися напередодні підписання угоди із Євросоюзом.
Тетяна Тимочко акцентує на тому, що Всеукраїнська екологічна ліга жорстко контролює процес вивезення ГХБ та інших пестицидів з України. Щодо Калуша — то це з моменту пакування ГХБ у біг-беги, які маркуються, і — до часу прибуття у порт.
— Ми домовилися із польськими та французькими екологами, що будемо контролювати, скільки біг-бегів «вийшло» з України, і скільки — прибуло до країни, де відбуватиметься утилізація, — каже Тетяна Тимочко.
— Кожне транскордонне перевезення відбувається через дозволи. Тобто, якщо з України виїжджають небезпечні відходи, то це має бути погоджено із країною-отримувачем та країнами транзитерами. Процедура — серйозна і тривала. Проте, ще не було жодних скарг від країн, куди вивозили ГХБ, — запевнив начальник департаменту екобезпеки Міністерства екології Юрій Гірман.
Як повідомляли ”Вікна”, гексахлорбензол із Калуша вивозять із 2010 року. Проте, чомусь лише тепер, коли із державного бюджету на вивезення ГХБ вже витрачено 1 млрд. гривень, у держави виникло питання про те, чи доцільно ці гроші витрачалися. Більше того: сьогодні під сумнів ставиться і те, чи покидала отрута межі України?
