— Віра у позитивні зміни — залишиться. Зрештою, інакше ми цієї акції не починали б. І студенти вийшли свідомо, — пререконує Олег Савка. — Думаю, є достатньо підстав і для відставки уряду, і для нових виборів. Думаю, що ситуація не вирішиться саммітом. І переконаний, що студенти просто так не здадуться, адже вони відстоюють своє майбутнє. Тому завдання громадських активістів якраз полягає у тому, щоб координувати дії, і щоб не допустити того, щоб люди піднялися на провокації. І дуже важливо, зважаючи на те, що наразі люди стоять без політичних гасел.
Імовірні два сценарії: або ж студентів збирають нібито без політики, а потім на сцену виходять провладні політики. Усі співають-танцюють-п’ють коштом бюджету, і всі задоволені. З іншого боку, зібратися і викрикувати опозиційні гасла — це також не призведе до бажаного результату. Думаю, що встановлення європейських цінностей неможливе за влади нинішньої. Нам треба вчитися контролювати владу наступну. І ті молоді люди, які очолили майдани, завтра мають бути, думаю, керівниками місцевих осередків політичних партій — як мінімум.
Щодо Євромайдану у Калуші, то приємно, що піднялися молоді люди. Сподіваюся, що на молодіжну дискотеку вийде, як ми і планували, до 1 тис. калушан. Хотілося б, щоб молоді люди вийшли із своїми батьками, і щоб вони подивилися, як молодь мітингує — на морозі, але — за власне майбутнє. Але, гадаю, що поки що тієї «точки неповернення» ще не досягнуто. І майдан ще «розкачується». У п’ятницю оголошуємо на 17.00 загальноміське віче, де вирішуватимемо, що робити далі.
Прикро єдине: коли ставлю себе на місце людей, які мешкають у будинку біля пам’ятника Романові Шухевичу, розумію, що для них майдан може бути некомфортним. Хоча, ми просто не маємо іншого виходу, адже площа перед кінотеатром «Відродження», де ми проводили мітинги 2004 року, нині — у руїнах. Тому просимо Калуш ставитися до ситуації із розумінням. Хоча, на щастя, поки що із цього приводу ніхто до нас із такими зауваженнями не звертався.
