Так у коментарі ”Вікнам” зазначив Володимир Іваницький, член координаційного громадського штабу калуського Євромайдану:
— Ми, фактично, маємо справу із плодами недовіри до політиків, до яких призвели дії чинної влади. Проте, я не зовсім погоджуюся із думкою, що майдан має бути без політики. Зрештою, якщо розібратися, то сам факт того, що студенти вийшли на вулиці — це вже політика. І, якщо до 28-го листопада ще можна якось організувати протест без політичних сил, то після цієї дати це буде неможливо. Тому важливо, чи зможуть між собою договоритися громадськість і політика. Ми маємо виступати під єдиним гаслом, і це гасло мають сформувати політики. Адже хтось реально має відповісти за те, чого не сталося. Ми маємо бути єдиними. Інакше нас — розіб’ють, «розведуть» і «нагнуть».
Тому й у Калуші був створений громадський штаб для координування дій, який, проте, відкритий до співпраці зі штабами політичних партій. Наразі є сприяння і з боку підприємництва. Хоча, мушу визнати, — не без певного скепсису. 2004 року на підтримку революції малий і середній бізнес тоді кинув усі свої сили. Що ми отримали після того? Низку законів, якими нас, фактично, хочуть затоптати. Влада із її принципами заробітку просто не хоче бачити малий і середній бізнес. А саме він, до речі, є авангардом для формування середнього класу в Україні. Проте, наразі у цій сфері — свідомі люди. І, принаймні, у Калуші робимо все, щоб майдан — відбувся.
Нині на майдані ми бачимо чимало новітніх молодих політиків. І думаю, що цей майдан, радше, варто порівнювати із «революцією на граніті». Зараз у парламенті ми бачимо чимало тодішніх активістів. Тож, думаю, що найбільш активні молоді люди із Євромайдану також незабаром будуть у парламенті. І це — дуже тішить.
