Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, калушанин:
— Ми виїжджали з Калуша до Києва у понеділок ввечері, 2 грудня — їхало 2 автобуси, більше 80 осіб. Були підприємці, молодь, люди старшого віку. Були і жінки, але — небагато. У нашому автобусі їхали п’ятеро жінок. Одна з них — мама хлопця, який стоїть на Майдані у Києві. Вона їхала, щоб підтримати його позицію. Дорогою нас зупинили лише раз — поблизу Києва. Перепитали про кількість людей, але руху автобусів — не перешкоджали. У Києві нас зустріла народний депутат Ольга Сікора. Її помічник показав дорогу для автобуса — аж до Контрактової площі, звідки до Майдану — 15 хвилин пішки. Там діють пункти прийому-видачі теплого одягу. Приносять ковдри, шапки, шкарпетки. Є пункти для збору грошей — там навіть черга. Є пункти, де видають їжу. Годують супами, канапками, можна випити гарячого чаю. Багато киян приходять — приносять термоси з чаєм, каструлі із борщем.
Навколо Майдану спорудили барикади — досить добрі укріплення. Перед барикадами розлили воду — щоб було слизько. Відповідальні за охорону — старші. Вони перевіряють підозрілих осіб, просять відкрити наплічники, щоб визначити, чи немає там небезпечних предметів. До охорони Майдану долучилося 300-500 «афганців». Що мене вразило — це те, що журналісти — українські і закордонні — мають при собі велошоломи чи — захисні каски. Погодьтеся, дуже дивно бачити у демократичній країні. Загалом, атмосфера на Майдані — дуже позитивна, хоча людей постійно закликають не піддаватися на провокації. Люди стоять із різними настроями.
Щодо політичної ситуації — то лідери йдуть демократичним шляхом. Є координація дій. Верховна Рада не проголосувала за відставку уряду, але є інший демократичний механізм — указ Президента. Тому і чекають на Президента і закликають блокувати Адміністрацію президента. Треба, щоб до Києва їхало якнайбільше людей.
