Андрій Воздіцький: “Від опозиції постійно звучать заклики — потрібно діяти. А як діяти — не каже ніхто”

З понеділка, 2 грудня, до Києва почали вирушати автобуси, оплачені коштами громади: до четверга на Київ Комітет опору диктатурі відправив уже понад 600 калушанами. Напередодні до столиці також їхали мешканці міста, зокрема — приватним транспортом та — потягами. У понеділок на позачергову сесію до Києва виїхали депутати районної ради. У наступні два дні до столиці їхали депутати від міста.
Переглядів: 430

Андрій ВОЗДІЦЬКИЙ, калушанин:

— Я на Майдані — 4-й день. Ми приїхали у неділю. Бачимо, що побут Майдану — вже облаштовано. Є багато пунктів харчування, є медпункти, які забезпечення медикаментами. У вівторок відкрили доступ до Жовтневого палацу — для тих, хто на майдані. Завезли покривала. Є люди, які живуть у наметах на майдані. Вони використовують дрова для обігріву. Тож, організація таборування — на високому рівні. Калушани почали масово прибувати з вівторка. Ми ходимо на мітинги й блокування. У вільний час я допомагаю у наметовому містечку.

Але політична ситуація — важка. Є кілька партій, кілька лідерів, які не можуть узгодити свої дії. Це позначається і на протестних процесах. Наприклад, сьогодні, о 6.00 ранку ми мали йти блокувати Кабмін. А розбудили всіх за 5 хвилини до назначеного часу. У результаті — хтось пішов, хтось — ні. Організовують підтримку з протилежного боку — від «регіоналів». Так, ще учора можна було вільно ходити попри Верховну Раду та Маріїнський палац. Нині там по периметру огороджено автобусами, а біля Маріїнського палацу стоїть сцена і — багато людей, які нібито підтримують провладні дії. «Беркутівці» у часи затишшя, в основному, перебувають у приміщенні Кабміну.

Непокоїть ця бездіяльність. Від опозиції постійно звучать заклики — потрібно діяти. А як діяти — не каже ніхто. Люди, які готові до якихось серйозних дій, — їх небагато, і їх заспокоюють. Таке враження, що основне завдання Майдану — махати прапорцями і танцювати під музику. Але від цього ситуація у країні не зміниться. Революція не так виглядає.

Вважаю, що упустили момент, коли справді можна було щось змінити — це момент із бульдозером під Адміністрацією Президента. Тоді був відповідний настрій, і хоча кажуть, що то була провокація, цей момент можна було використати. Я був біля Адміністрації Президента, коли використовували бульдозер. Бачив Петра Порошенка, Сашка Положинського. Бачив, як натовп «кидався» на Положинського і допомагав стримати натиск.