— Ранок 19 січня 2014 був мирний і спокійний і не передбачав такого розвитку подій що сталися ввечері, — зазначив Євген Гірник. — Ми з дружиною відвідали Літургію в Патріаршому Соборі УГКЦ освятили воду аопсля поїхали на Майдан.Людей було дуже багато, не менше 100-150 тисяч, міліцейські 8000 — це навіть не смішно, це діагноз. Настрої були зовсім інші, ніж при минулих вічах. Люди вимагали лідера опору і план дій. Тому аналіз поточного моменту, що його спробували дати опозиційні лідери, учасники не сприйняли ораторів засвистіли, скандували: лідера та діяти. Повідомлення Бориса Тарасюка про можливі санкції США було зустрінуте вигуками: санкції потрібні сьогодні. Арсеній Яценюк запропонував, а Турчинов потім озвучив план дій опозиції, але мітингарів він не задовольнив через його неконкретність, розтягнутість в часі і непевність.
По завершенні традиційних виступів слово надали іншим бажаючим, і якщо політики, очевидно, маючи певну інформацію, говорили про заплановані провокації і відраджували від радикальних дій, то представник Автомайдану закликав пікетувати Верховну Раду, поки вона не скасує злочинні закони.
— Більша частина людей розійшлась а частина попрямувала по вул.. М Грушевського пікетувати Верх. Раду. Біля стадіону «Динамо» вони зіткнулися з кордоном внутрішніх військ і розпочалась бійка та спрба перевертання автобусів. Заспокоїти протестувальників спробував Віталій Кличко але безуспішно. Люди були налаштовані радикально і Беркута не боялися, — каже Євген Гірник. — Ми з дружиною про події дізнались вдома і повернулись на Хрещатик, де проходили дві події. Одна — на Майдані біля сцени, де лунала музика й оратори говорили, що події на Грушевського —це провокація, і, власне, — біля стадіону, де знаходилась велика кількість людей і цілу ніч тривали сутички з внутрішніми військами. Були розбиті і спалені автобуси та інша техніка. Міліція сама, одягнувши протигази, застосувала сльозогінний та інші гази. Потім водомети, але нападати на людей не ризикнула, навпаки був висмикнутий та побитий беркутівець. Тільки цей народний опір та народне повстання змусило Януковича піти на перемовини. Це не російський бунт, це — осмислене повстання, де люди знають чого хочуть.
