П’ятьох прикарпатських медиків звинувачували у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 143, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 143 КК України — порушенні встановленого законом порядку трансплантації тканин людини, за попередньою змовою групою осіб, а також вчинення незаконної торгівлі тканинами людини, за попередньою змовою групою осіб та вчиненні пособництва в порушенні встановленого законом порядку трансплантації тканин людини, за попередньою змовою групою осіб, а також пособництві у незаконній торгівлі тканинами людини, за попередньою змовою групою осіб, повідомили ”Вікнам” у прес-службі Івано-Франківського міського суду.
В даному випадку відсутній склад злочину, оскільки вилучені анатомічні матеріали у зазначених донорів-трупів, згідно з висновком експерта, не могли використовуватись для трансплантації.
Таким чином, в діях обвинувачених відсутній склад злочину, передбачений частинами першою та п’ятою ст. 143 КК України, оскільки останні не здійснювали трансплантацію, а проводили вилучення анатомічних матеріалів для подальшого виготовлення біоімплантатів.
Судовим слідством також було встановлено, що підсудні шляхом обману відбирали згоди на взяття анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у людей, яких органом досудового розслідування визнано потерпілими, не повідомляючи їм про можливу кількість анатомічних утворень, яка буде вилучена. Був також встановлений факт отримання обвинуваченими неправомірної оплати за додаткові умови праці, чи можливу торгівлю анатомічними утвореннями.
Суд вважає, що в такому разі органу досудового розслідування, під час проведення досудового слідства, необхідно було визначатись з правильною правовою кваліфікацією цих діянь та інкримінувати обвинуваченим, у разі наявності складу злочину, відповідні статті КК України. Адже зазначені діяння обвинувачених при вилученні анатомічних утворень здійснювались без вказаної мети (трансплантація), а тому не підпадають під дію статті 143 КК України.
За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, Суд дійшов висновку про необхідність виправдування обвинувачених за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 143, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 143 КК України у зв’язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.
