Авторські джгути, силянки та жіночі комірці представлені поряд із експонатами ХVIII століття, які майстриням були подаровані.
«Цій колекції — більше 40 років. Хочу присвятити її пам’яті своєї мами та Тарасу Шевченку, бо у ці дні святкуємо його ювілей. Цікавинкою експозиції є клаптик чохла для парасолі, вишитий у XVIII столітті бісером. Його розмір нагадує макове зернятко», — зазначила Зоя Бойко.
Вона розповіла, що бісероплетінням займається змалечку. Перші уроки брала у своєї мами на Тернопільщині. Тоді й захопилась справою, що стала покликанням серця. Не залишала її навіть на Чукотці, де довелось вчителювати. Бісер, каже майстриня, неможливо не любити. Він особливо передає кольори, світло, настрій, а будь-який жіночий комір може розповісти про долю його власниці.
«Молода жінка носить білу силянку, в якій є червоні кольори, що означають любов та чистоту. Старші жінки надають перевагу червоним кольорам, чорним, жовтим, бо це — і печаль, і надія за щасливе життя своїх дітей», — зазначає Зоя Бойко і додає: від майстра бісероплетіння вимагає терпіння та навичок вправно працювати пальцями. Усі ці секрети Зоя Бойко відкриває учням, даючи фахові майстер-класи. Останній вона залюбки провела в Музеї мистецтв Прикарпаття.
)
