Сергій Латарцев «співав» росіянам про знущання бандерівців На пероні російського Ульяновська родину Латарцевих зустрічали як справжніх зірок: камери, журналісти, квіти, транспаранти з написами «Своих не бросаем»… Вони ж, притискаючи до грудей собачок, детально розповідають про нелегке життя в Україні. Сергій, який назвався бізнесменом, скаржився на нелюдські знущання бандерівців. Мовляв, йому, очільнику костопільського районного осередку Партії регіонів, спалили два офіси – робочий та партійний, повибивали вікна, вкрали автомобіль. У своїх бідах біженець звинувачує активістів «Правого сектору», які нині правлять на Західній Україні. Аби врятуватися, російськомовна сім’я змушена була написати відкритого листа губернатору Ульяновська, повідомляє visnyk.lutsk.ua.
За словами Сергія Латарцева, в Ульяновськ вони з родиною вирішили поїхати тому, що тут є великий центр авіабудівництва, а він за освітою інженер-будівельник. До того ж, «співав» російським журналістам біженець, обрана область лідирує за багатьма іншими показниками. Зізнається, хоче залишитися в Росії назавжди, отримати громадянство, влаштуватися на роботу й жити, не хвилюючись за життя та здоров’я рідних та не боячись вийти на вулицю. Радий, каже, що з ним його дівчата – дружина, донька та двоє песиків. От тільки сини (один з них рідний. — Авт.) залишилися в Україні. Обидва хлопці, важко зітхає Сергій, працюють в органах, тож з переїздом доведеться почекати.
— В Україні оголосили тотальну мобілізацію, всіх забирають у незрозуміло які війська. Хвилювалися, що можуть дійсно «рвонути» паспорт, — бідкався на камеру Сергій Латарцев. — Дорогою сюди відчували російську підтримку. Відчували її ще й в Україні.
Щойно сім’я «знедолених» українців прибула в Росію, їх безкоштовно поселили у готелі, згодом запросили на чай в кабінет до губернатора краю. Якщо вірити російській пресі, Латарцеву на новому місці вже й роботу на авіазаводі запропонували. Обіцяють дві квартири, грошову компенсацію.
Почувши таку новину, колишня дружина Сергія Латарцева Олена з міста Костопіль Рівненської області ледве стримується від обурення. Чоловік, каже, насправді військовий, який після відставки часто змінював місце роботи. Жінка переконана, прохання політичного притулку ні що інше, як чергова афера екс-благовірного.
— Які спалені офіси чи вкрадений автомобіль? Вони їх ніколи не мали! Він навіть про кількість власних дітей бреше. У нас лише один син, який насправді є порядним офіцером української армії. Двоє інших — хлопець та дівчина — діти його теперішньої жінки, — розповідає Олена Латарцева. – Колись Сергій дійсно очолював костопільську районну організацію Партії регіонів, його нинішня дружина Марія була там секретарем. Шість років тому вони обчистили партійну касу і зникли. Тоді ми з ним і розлучилися. Кажуть, вкрадена сума коливалася у межах 20 тисяч гривень. Покинувши дітей, молодята «гастролювали» із Санкт-Петербурга у Київ, з Києва у Москву… Якийсь час працювали в «Артеку». Останнім часом наче жили у Рівному. Та кому вони потрібні, щоб переслідувати їх? Єдине, що мало це подружжя в Україні — борги. До моєї мами ще й досі дзвонять з банку, вимагають, аби Сергій повернув їм кредит. Він колись був прописаний у неї, й позику брав за тією адресою. Зрадник Латарцев навіть матір свою помирати кинув, а тепер ганьбить Україну на весь світ.
Костопільці подейкують, перед поїздкою у Росію озброєні Латарцев зі своєю дружиною Марією вдерлися до її колишнього чоловіка і відібрали у нього 6 тисяч доларів. За ці гроші нібито купили пристойний одяг, у якому й поїхати просити притулку, вдаючи забезпечених вигнанців.
