Гаївки співають другого і третього днів Великодніх свят хлопці та дівчата. Фото Марти Галкіної Біля УПЦ Київського патріархату встановили імпровізовану сцену. Концертну програму було організовано палацом культури «Мінерал». Зокрема, виступили колективи. Які відроджують традиційні звичаї лемків. Учасники ансамблю «Студенька» заспівали гаївки. Це веснянки, які виконуються у час Великодніх свят.
— Ми завжди беремо із собою традиційні лемківські костюми — вишиванки, спідниці. До кожного свята готуємося, займаємося щотижня. До нашого ансамблю входять близько двадцяти жінок. Найстаршій — 80 років, наймолодша — ще тільки 8 років, — розповіла «Вікнам» заступник голови Калуського міського осередку Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Марія Парило, яка співпрацює із ансамблем «Студенька». — Діти виступали на початку культурної програми.
Калушани святом завдячують учасникам колективу, які шиють та купують собі костюми самотужки. Жінки виступають спонсорами та костюмерами. У них, справді, дуже гарний і дружний колектив.
Гаївки біля Храму Всіх Святих Землі Української УПЦ Київського патріархату продовжили до обідньої пори, після чого дійство перенеслося до храму УГКЦ святого Архистратига Михаїла. Крім того, обрядове дійство відбулося у «поливаний понеділок» і на площі Героїв у Калуші. Тут представили свої програми колективи ПК «Юність».
У мікрорайонах Хотінь та Загір’я також відбулися святкування Великодня, що їх організували місцеві будинки культури.
Як розповіли українські фольклористи, виконання хороводних веснянок на східноукраїнських землях і гаївок на терені Галичини та суміжних земель зосереджувалося в християнський час у період Великодніх свят. Ці свята увібрали в себе багато зі старої обрядовості. Одними із таких обрядів були подібні до колядування весняні обходи дворів зі співами побажальних пісень і привітаннями. В Україні побутування цього звичаю відлунює у збереженій подекуди назві великоднього понеділка – «волочильний» або «волочебний», традиції великоднього відвідування родини, близьких і знайомих та нагородження відвідувачів («волочільників») «волочільним» – крашанками, калачами.
Гаївки — ці пісні співають гурти хлопців другого і третього днів Великодніх свят дівчатам і молодицям, котрі вийшли заміж в останній час — «в зимне пущаннє». Вони приходять вночі з музикою (звичайно скрипкарем, часом беруть і басиста), стають під вікнами і співають усі в один голос. Коли закінчували, дівчина виносила їм за поріг писанки.
