Терористи не дають поховати тіло закатованого Юрія Дяковського Про це розповів Gazeta.ua брат Юрія — Олег Дяковський. Він так само повідомив, що поховати Юрія сім’я не може, оскільки в Слов’янську триває антитерористична операція.
Закатований Юрій Дяковський жив в місті Стрий, Львівської області, вчився в Івано-франківському університеті нафти та газу. З грудня він залишив навчання і знаходився в Києві, винаймав з друзями квартиру. У лісі під Слов’янськом виявився разом з киянином Юрієм Поправкою та ще трьома товаришами, з якими познайомився на Майдані.
— На кордоні з Донецькою областю вони були близько 23.00. 16 квітня. Їх помітили, але пропустили в коло між 2 блок-постами і почали оточувати, — розповів Олег Дяковський.
За його словами, Юрія узяли в полон 17 квітня після 13.30. До цього моменту він був на зв’язку.
— Ми пізнали Юрка по фотографії, яку вислав начальник обласного розшуку з Донецька. У міліцію ми не зверталися, звернулися до “Правого сектору”. Зв’язок з ПС у брата і його товаришів був, але в Слов’янськ вони відправилися за своєю ініціативою. Я зустрівся в Києві з тими хлопцями, які змогли вибратися, та вони пояснили, що не хотіли вести бойові дії. Думали зробити розвідку - побачити блок-пости, зібрати інформацію про сепаратистів. У лісі вони розділилися. Ні плану, ні маршруту не мали, навіть не знали, як повертатимуться. Там все було спонтанно і не продумано, але я нікого не звинувачую, — говорить брат.
За його словами, Юрій був звичайний хлопець, який не умів поводитися зі зброєю.
— Він — не бойовик, важив до 70 кг при середньому зрості, не боєць, не качок. Навчань не проходив під Ригою (як заявили сепаратисти в інтерв’ю ТБ Росії). Обурювався з приводу ситуації в країні, але екстремістом не був. Дуже упертий, завжди до кінця стояв на своєму. Юрко б не став співпрацювати з сепаратистами, він би кусався навіть з пов’язаними руками, але він би не здався.
На Майдані Юрій Дяковський був поранений в шию.
— Як би пафосно не звучало, але для нього Україна була понад усе, — говорить брат. — Він говорив, що нова влада не змінила ситуацію і не представляє інтереси тих, хто жертвував собою на Майдані.
За інформацією Марії Олійник, яка раніше допомогла родичам забрати із Слов’янська тіло Юрія Поправки, вивезти тіло Дяковського доки немає можливості.
— Виконувач обов’язків начальника міліції Слов’янська говорить, що навіть його в морг не пускають, — розповіла Марія Олійник. — Слов’янськ на сто відсотків в руках сепаратистів. Самопроголошений мер В’ячеслав Пономарьов обіцяє за співпрацю з ворогами розстріл. Важко, але все-таки знайшли судмедексперта, добилися від нього довідку про смерть. Але шофер відмовився везти вбитого хлопця із Слов’янська, і похоронна контора не продала костюм та труну. І міліціонери, які доставили в Київ Юрка Поправку, супроводжувати тіло львівського Юрка наразі відмовляються. Попереджаю: навіть якщо хтось з родичів загиблих вирішиться зі своєю труною, костюмом і машиною приїхати в Слов’янськ - перешкод з боку моргу не буде, але така поїздка небезпечна для їх життів.
За словами Олійник, ще один полонений з числа захоплених друзів Поправки і Дядковського — 22-річний вінничанин Віталій Ковальчук — нині живий і перебуває у полоні в Слов’янську.
Номери картки ПриватБанку для надання допомоги родині загиблого на поховання (на ім’я брата Дяковський Олег Іванович):
5168 7553 3590 8543
5168 7572 2720 9642
