Підрозділи, що не ввійдуть до армії, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ, територіальної оборони, вважатимуть такими, що не мають стосунку до самооборони, інформує gazeta.ua.
— Ми зробимо все, аби не допустити провокацій диверсійними групами, спеціально завезеними в різні міста й до Києва. Тепер матимемо повноваження, за якими діятимемо нарівні з міліціонерами, — каже 30-річний Тарас Бородач, командир батальйону територіальної оборони Києва.
На засіданні оголосили про нішніх членів самооборони — аби під виглядом добровольців доступу до зброї не отримали потенційні сепаратисти. Пропонують контракт на три чи п’ять років.
— У разі нагальної потреби я готовий безплатно захищати свій народ і землю, — каже самооборонець Микола Делішняк із міста Коломия на Івано-Франківщині. — Але якщо пропонують контракт на три чи п’ять років, то треба платити не 1800 гривень — це в Нацгвардії, й не 2300 — у територіальному батальйоні.
Самооборона Майдану виникла торік 1 грудня після розгону “беркутівцями” студентів на майдані Незалежності. Охороняли мирних мітингарів.
Інструктували перших самооборонців колишні військові та міліціонери. Тоді ж у бійців з’явилася зброя — дерев’яні щити й палиці. Усім видали пластикові будівельні каски.
— Мы тогда не знали, что будет дальше. Просто думали защищать людей. Отряды организовывались стихийно — из групп друзей, по происхождению, — згадує киянин Василь Марущак, 27 років. Він три місяці пробув у 14-й сотні. — После штурма Майдана 11 декабря начали тренироваться как-то. А после Грушевского стали большим отрядом.
Під час найактивніших подій Майдану в столиці були близько 5 000 самооборонців. По Україні — до 25 000.
Після втечі екс-глави держави Віктора Януковича та відведення силовиків самооборона почала контролювати урядовий квартал. Сьома сотня перебувала у Верховній Раді, 19-а і третя охороняли Адміністрацію президента, 15-а — Міністерство внутрішніх справ.
У березні на базі самооборони створили батальйон Національної гвардії з базуванням у селі Нові Петрівці під Києвом.