ВІКНА 22 роки поруч!

Як вишивали у селі Спас на Прикарпатті 100 років тому. ФОТО

Сьогодні — День української вишивки. Побачити автентичну вишивку цього села зараз можна здебільшого на сорочках, які належали теперішнім бабусям. У своїй колекції кілька таких має й Галина, обидві вишивала її бабуся, собі і своєму чоловіку.
Переглядів: 1385
Галину знають у всій Україні, бо ще в 2008 році вона була єдиною вишивальницею, що взялася в рамках проекту «Українська

Традиційні для села Спас різнокольорові вишиванки в приглушених тонах втратили свою популярність, а найбільшим попитом нині користуються сорочки з «витинанками» та вишивка «білим по білому».

Галина Михайлюк вишиває з шестирічного віку. Ще малою перейняла від батьків це вміння і в свої 20 років не може полічити, скільки вишила сорочок та рушників. Дівчина навчалася тонкощів вишивки у своїх батьків. Вони обоє вишивали, а Галинка сиділа біля них та й вбирала очками все, що бачила. Що не характерно - вишиває Галина без схем. Тітка дівчини розповідає: «Галина десь побачить біля церкви чи в магазині новий узір на сорочці, прийде додому, ходить, ні з ким не розмовляє, а тоді сяде вишивати, а вже зранку біжить, задоволена, і показує роботу. А на полотні вишите те, що сподобалось», твердить vyshyvka-ua.blogspot.com.

За словами Галини, традиційні для Спаса різнокольорові вишиванки в приглушених тонах втратили свою популярність, найбільшим попитом користуються нині сорочки з витинанками та вишивка білим по білому. Дівчина не зациклюється на чомусь одному, постійно комбінує узори та вигадує нові. Свої роботи вишивальниця на виставки не дає, каже, що декілька робіт є в школі, а от багатьох друзів та односельців можна побачити у вбранні від Галини. Варто наголосити, що роботи спаської майстрині частенько замовляють столичні мешканці, навіть іноземці.

Чимало вишивок дівчина зробила спеціально для спаської церкви Преображення Господнього. У родині Михайлюків дотримуються прадідівських традицій, шанують рідне слово та звичаї. У скрині зберігаються сорочки ще з 1970-их. Без національного вбрання в хаті не відбувається жодне свято.

Галина — не єдина в родині мисткиня. Молодший брат дівчини навчається у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва імені В. Шкрібляка, адже ще зі шкільних років захопився малюванням. Найбільше йому вдаються портрети і пейзажі. Хлопець досконало освоїв малюнок аквареллю та простим олівцем. Підтвердженням здібності до малювання є ціла папка дипломів і грамот з різноманітних мистецьких конкурсів. Зокрема родина пишається тим, що Михайло став переможцем в Івано-Франківській області на Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Об’єднаймося ж бо, брати мої!», присвяченому Шевченківським дням. Престижну нагороду хлопцеві вручав тодішній Президент України Віктор Ющенко в Каневі, на Чернечій горі.