Москва, Арбат, 1988. Голодівка з вимогою легалізацїї УГКЦ. У центрі - о.Ярослав Лесів. Фото з khpg.org Уродженець Прикарпаття, отець Ярослав Лесів був священиком, учасником Української гельсінської групи, за що багато років переслідувався радянською владою та сидів у концтаборах.
Початок презентації — о 17.00.
Місце проведення: Івано-Франківська Теологічна академія, вул. Василіянок, 64.
Отець Ярослав Лесів був одним з ініціаторів відродження Української греко-католицької церкви (УГКЦ). 17.07.1988 року в с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області відбулася літургія з участю біля 15 тисяч вірних УГКЦ. 22.07.1988 року Лесів попереджений про відповідальність за організацію літургії та оштрафований на 50 рублів. У самвидаві вийшла книжка проповідей Ярослава Лесіва. 1989 року Ярослав Лесів прийняв сан священика УГКЦ. Виступив від імені УГКЦ на 50-тисячному мітинзі, що відбувся 21.05.1989 року у Москві у Лужниках у зв’язку з відкриттям I з’їзду народних депутатів СРСР.
02.08.1989 року з групою віруючих приїздить до Москви, щоб продовжити естафетну голодівку з вимогою леґалізувати УГКЦ. 03.08.1989 разом з Степаном Хмарою та Н.Симоновою був прийнятий Борисом Єльциним. 28.08.89 Лесів зарештований в Болехові, але віруючі заявили протест, наступного дня він звільнений. Провів десятки недозволених молебнів, зокрема, брав участь у перепохованні в Києві 19.11.89 В.Стуса, О.Тихого, Ю. Литвина. 16.01.91 відвідав у Лук’янівській тюрмі С.Хмару.
Отець Ярослав Лесів загинув в автокатастрофі у 1991 року. Похований у місті Болехові.
