Митрополит Володимир подякував батькам героя. Фото з tsm.if.gov.ua — Прощаючись з покійним Михайлом, дякуємо батькам за виховання свідомого захисника батьківщини України, який віддав життя за її волю, — зазначив митрополит Володимир під час похорону восьмого загиблого на сході спецпризначівця з Прикарпаття.
Працівник Івано-франківського «Беркуту» Михайло Шемегінський родом із села Герасимів Тлумацького району. Виріс у багатодітній родині: був одним із наймолодших з-поміж дев’яти сестер і братів. Шкільні вчителі Михайла згадують його як дуже спокійного і розважливого юнака, кажуть, родина не була заможна, зате дружня, інформує прес-служба Архієпархії УГКЦ.
Проживав Шемегінський в Івано-Франківську разом зі своєю сім’єю. Щоправда, останній рік його дружина працювала в Іспанії, син пішов там у перший клас. Якраз на початку літа вони мали повернутися додому. Повернулися, але живого батька і коханого вже не судилося зустріти.
Тіло чоловіка привезли до отчого дому, щоб родина мала змогу попрощатися. Понад півтисячі односельчан молилися за упокій душі Михайла, священик відправив прощальну панахиду.
Учора ж ж сотні франківців прийшли до Митрополичого собору, де Митрополит Володимир очолив Чин Похорону за Героєм. Похоронили Михайла Шемегінського у Меморіальному сквері, де покояться ще три спецпризначенці, які загинули поблизу Слов’янська, — старший лейтенант міліції Василь Семанюк, старший прапорщик міліції Володимир Шарабуряк і прапорщик міліції Володимир Лисенчук, а також герой “Небесної сотні” Роман Гурик.
Довідка. 6-го червня під час АТО 31-річний Михайло героїчно віддав своє життя у боротьбі за Україну на околицях м. Слов’янськ. Він пав в бою, коли терористи відкрили мінометний вогонь з території однієї з місцевих церков. Об’єктом обстрілу стали блокпости підрозділів МВС, які входять до складу сил Антитерористичного центру. Михайло Шемегінський був бійцем колишнього спецпідрозділу «Беркут», а тепер працівником спеціальної роти міліції Івано-Франківського УМВС.
Як повідомляли ”Вікна”, усі спецпризначенці УМВС повернулися зі Слов’янська додому і прийшли на похорон колеги.
