Фото з kbp.aero У московському аеропорті Внуково, куди Олег Іваночко прибув як приватна особа, його затримала прикордонна служба. Треба сказати, що летів чоловік у гості до свого земляка, високого чина російського МНС. Той разом із ним саме повертався додому від батьків, яких під час відпустки провідував у Надвірній. «Їду на відпочинок до друга», — пояснював Олег російським прикордонникам, що недовірливо вивчали його паспорт. Друг був поруч, підтверджував. Не допомогло, інформує ”Курс”.
«Тричі перепитували, звідки я. Офіцери допитувалися, де саме мешкаю. Коли чули «западная Украина», давали зрозуміти, що краще в Росію не пхатися», — пригадує Олег. Врешті, після тривалих переконувань у благовидній меті візиту котрийсь із них, зваживши на присутність колеги у формі, пішов перевіряти паспорт українського гостя. Повернувся з круглими очима в супроводі старшого за званням. «Ми не пускаємо просто так, — рубанув старшой. — Ваша причина перебування в нашій країні є недостатньо вагомою». Вже пізніше молодший офіцер тихцем пояснив «своєму» генералу, що в базі даних Олег Іваночко чомусь позначений червоним, і що проти його прізвища стоїть відмітка «стрєлок».
«Я не летів як спортсмен і тому не задіював своїх зв`язків по цій лінії, — розповів надвірнянець. — Не хотів створювати проблем товаришу і погодився повернутися. Але ситуація виглядала на «отвєтку» - своєрідну війну між Росією і Україною на рівні депортації людей, які видаються підозрілими чи неблагонадійними».
Справа в тому, що з київського аеропорту Жуляни цим самим рейсом, що ним летів Олег, до Москви доправили сімох російських журналістів. Їх вислали з України за підозрою в шпигунстві. Прикордонники у Внуково, виглядало, що лютували у відповідь. Разом із 40-річним спортсменом «під роздачу» потрапили два заробітчанина з-під Києва — молоді чоловіки 25-ти і 27-и років їхали працювати на будову.
Переліку вимог, як і переліку документів, що потрібні для безперешкодного в’їзду до Росії, марно шукати в українській чи в російській прикордонній службі — такого попросту немає. Саме тому паспорти депортованих залишають чистими.
«Жодної відмітки в паспорті, — підтверджує Олег. — Так ніби й не літав до Москви, ніби й узагалі не було нічого».
Після того, як російські прикордонники відмовили Олегу Іваночку у в’їзді до Москви, його затримали і спровадили в КПЗ. Більше 12-ти годин чоловік пробув в ув’язненні без пояснення причини.
«Дванадцять чоловіків: троє українців, решта — азербайджанці, у яких вийшов термін 180 днів перебування в країні. Тісна темна кімната, кілька ліжок, стіл і класична відкрита параша. Пити не давали. Їжі не давали також. Купити воду чи щось їстівне не дозволяли. У проханні вийти в закритий туалет відмовляли. Хамили: мовляв, хай вас годує, напуває та доглядає ваша авіакомпанія, яка своїм коштом назад доправлятиме, — згадує деталі ночі в московському КПЗ Олег Іваночко. — Просто путінська країна в мініатюрі».
