Спеціальна комісія обстежила пошкодження водозабору та склала відповідний акт. Однак, кошторисів — ще немає.
— Днями була нарада, — каже директор КП “Водотеплосервіс” Ігор Яковина. — Ми подали три пропозиції: відновлення інфільтраційних басейнів, відновлення частини берега Чечви, щоб захистити лівий берег від подальших руйнувань. І основне питання — відновлення водопроводу діаметром 1200 мм й орієнтовною довжиною 250 метрів. Потрібно не тільки відновити трубопровід, але і — берегоукріплення у тому місці.
За словами Ігоря Яковини, підприємство розробило кошторис на відновлення водозабору, однак документи — не приймають, оскільки відсутня проектно-кошторисна документація. Найдорожче коштуватиме саме відновлення водозабору. На сьогодні там прокопано обвідний канал — щоб була змога добратися до труб. Після аварії із ріки витягнули труби загальною довжиною 75 метрів. Решту потрібно докуповувати.
— Вирішували все робити поетапно, — каже Ігор Яковина. — Торік облводгосп розробляв проект на будівництво дамби. Наша складова у проекті — від добровлянського до пійлівського моста — згідно із їхньою проектно-кошторисною документацією, коштує 52 млн. гривень. Це — лише облаштування дамби й у цінах минулого року. Ми замовили проект реконструкції в одного з інститутів Івано-Франківська. Адже наш проект дещо не співпадає із розрахунками облводгоспу у суто технічній частині — він не вирішує деяких питань берегоукріплення. 25 червня має бути закінчений проект, щоб готувати документи на виділення коштів.
На сесії міської ради для КП “Водотеплосервіс” було виділено 720 тис. гривень з міського бюджету. За ці кошти підприємство проводитиме берегоукріплення та очистку басейнів. За словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, місто подало попередні розрахунки про потребу у коштах у бюджети вищих рівнів. За попередніми даними, сума сягає 50-ти млн. гривень. Остаточна потреба у коштах стане зрозумілою після виготовлення проектно-кошторисної документації.
Нагадаємо, повінь у червні-липні 2010 року фактично зруйнувала водозабір “Добровляни”. І хоча тоді ж були обраховані всі збитки і складені кошториси на відновлення зруйнованого (необхідно було 16 млн. гривень. — Авт.), ні держава, ні область не виділили ні копійки. Місто рятувалося самотужки. А сильні дощі та підняття рівня води у річці у 2011 році знову зруйнували частину дамби.
Відео Ігоря Мудрика