Учасники :
Дмитро та Тарас Пилипонюки - скульптори
Олег Заріцький - Фортечна галерея “Бастіон”
Зеновій Соколовський - архітектор
Іван Бондарєв - журналіст, краєзнавець
Також на презентації ви зможете придбати міні копії ратуші.
У 1695 році, на замовлення власника міста Юзефа Потоцького, під керівництвом архітектора Карл Бенуа звели нову ратушу, цього разу — виключно з каменю. За взірець зодчий обрав ратушу в Гусятині (Тернопільщина), збудовану 1634 року. Щоправда, станиславівська споруда значно перевищувала прототип і була найвищою будівлею міста.
Збереглося декілька малюнків та описів тієї ратуші, на підставі яких прикарпатський архітектор Зеновій Соколовський зробив графічну реконструкцію споруди. Була вона хрестоподібною у плані, мала дев’ять поверхів і вежу, яку вінчав купол. На рівні п’ятого поверху містився годинник із чотирма циферблатами, які кожні 15 хвилин відбивали час за допомогою дзвонів, підвішених у куполі. Довкола вежі по верху йшла галерея, там постійно чатували дозорці. При виявленні пожежі, наближення ворога чи будь-яких інших небезпек спостерігачі трубили у сурми, попереджаючи мешканців міста. Для цих вартових над годинником була обладнана кімната, де вони й мешкали.
На другому і третьому поверхах відбувалися засідання магістрату і суду (лави), а перший поверх здавався в оренду купцям, які влаштували тут аж 24 крамниці. У підвалах ратуші розташовувалась в’язниця, там тримали опришків і різних кримінальних злочинців.
Потрапити у магістрат можна було через єдину залізну браму із гербом Потоцьких — Пилявою, яка була в західному крилі.
У першій половині XIX ст. змінився загальний вигляд навколо ратуші. В 1829 році у Станіславі було призначено нового старосту Краттера, який провів суттєві перестановки міського управління. З його іменем пов’язані значні перетворення, що змінили обличчя міста.
28 вересня 1868 після пожежі від споруди залишився лише залізний скелет.
