Над будівлею СБУ у Слов’янську — прапор із Калуша
«Не знаю, що я мала знайти на Вашій сторінці у «Фейсбуці», але я зрозуміла, що це просто відписка. Коли ваші діти не на війні, Ви не відчуваєте того болю, що переживаю я й інші матері, чиї сини там, на передовій — з бракованими бронежилетами або без них, порваними берцями, які натирають ноги до крові, у порваних трусах і майках, з порваними ременями від автоматів…», — цей лист калушанка Марія Паливода адресувала міському голові Ігореві Насалику. Історія мами Марії — у новому числі газети «Вікна».
Калуська ропа може відновити «соляну» історію міста
За прогнозами прикарпатських науковців, за 3-4 роки розсоли Домбровського кар’єру потраплять до калуського водозабору, адже нині вже сягнули рівня водоносного горизонту. Єдиний безальтернативний вихід — переробляти ропу. У місті вже зареєструвалося ТзОВ «Калуська соляна компанія», до якої ще мають увійти італійська та австрійська фірми. Вартість проекту обчислюється у межах 100-120 млн. євро. Калуська ропа може стати не тільки вигідним бізнес-проектом, але і перетворити місто на оздоровницю, твердить один із засновників компанії, екс-голова РДА Василь Петрів. Про це — у публікації Оксани Пілянської у свіжому числі газети «Вікна».
Троє із сотні
Кращі випускники політехнічного коледжу здобуватимуть вищу освіту з оплатою навчання за рахунок ТОВ «Карпатнафтохім». 9 липня 2014 року ТОВ «Нафтогазхімсервіс» ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Йокогава Електрик Україна» та ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж» уклали партнерську угоду про співробітництво в галузі підготовки та навчання молодших спеціалістів — ідеться у новому числі газети «Вікна».
Ольга Деркачова: «Література — це не армія і не Майдан»
Калушанка Ольга Деркачова — українська письменниця, яка отримала премію «Коронація слова» у номінації «Найкращий твір про кохання» за рукопис роману «Коли прокинешся». Раніше в Ольги Деркачової вийшли збірки оповідань та роман. Із Калушем її пов’язує дитинство, юність, родина, та і досі місто хіміків залишається для неї рідним, твердить Марта Галкіна у новому числі друкованих «Вікон».
