З Самбора у Зарваницю через Копанки. Мігранти організовують прощу пам’яті героїв “Небесної сотні”. ФОТО

Українська Греко-Католицька Церква з 1 по 10 серпня організовує Міжнародну пішу прощу родин мігрантів із Самбора у Зарваницю. Така Проща дев'ята: вже дев'ять років у першу п'ятницю серпня біля храму Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі збирається понад три сотні прочан, які мають бажання свідчити Богу, молитися за різних обставин і за різної погоди пішки аж до Зарваниці.
Переглядів: 602
Міжнародна проща Самбір-Зарваниця. Фото з архіву Надії Князевої

— Проща щоразу йде іншою дорогою: це щоб і бувалим прочанам було цікаво, і місцевому населенню не важко. Бо на обід нас десь треба прихистити, і ввечері прилягти мусимо, бо ми — люди! — розповіла ”Вікнам” учасниця прощі Надія Князев. — Цьогорічна прочанська Молитва буде особливою — час-бо дуже тривожний! Ми йтимо дорогами Західної України, яка втратила чимало своїх кращих синів: і під час Революції Гідності, і у війні з Росією.

Учасники прощі будуть іти через Стрий. Це місто дало Україні Блаженнішого Святослава, патріарха Українського Греко-Католицької Церкви. А ще зі Стрия Андрій Корчак, Герой Небесної Сотні, який, залишивши стареньку маму, приїхав до Києва відстоювати і моє майбутнє. А Олега Ушневича з Дрогобича, 1982 року народження, застрелив снайпер на Інститутській біля Жовтневого палацу.

— Виходимо із Самбора, а в Старому Самборі жив Богдан Сольчаник, якому 25 липня мало ще виповнитися 29 років! Мало бути, та вже не буде, бо його 20 лютого було убито. А Володимир Жеребний із Рудок Самбірського району, 1985 року народження. Це також наша прочанська дорога. А Богдан Вайда із 12-ї сотні Самооборони і з Дрогобицького району, — згадує Надія Князев.

А у Копанках Проща ночуватиме із 4 на 5 серпня — там похований Ігор Дмитрів, 1983 року народження, якого шукали декілька годин безнадійно і знайшли у моргу.

— Це лише із тих населених пунктів, якими Проща проходитиме, а по всій Україні скільки! — каже прочанка. — Тому цьогорічна Проща буде особлива. Проща і так — це велика жертва Всевишньому, бо ходять у Прощу заробітчани, їхні діти, тобто усі ті, хто багато втрачав. Проте Проща - це прекрасне духовне паломництво! Той, хто хоч раз наважився у таку дорогу, чекатиме наступного разу із нетерпінням. Кличемо і Вас разом з нами!