Фото: http://gk-press.if.ua/ Щоб переконатись в правдивості їх слів, журналіст «Галицького кореспондента» вирушив в зону дислокації батальйону, де наші земляки несуть службу на блокпостах. Наразі хлопці контролюють шматок дороги, поруч із кордоном.
Командир взводу 5-го батальйону Дмитро спростував інформацію, яку розповіли журналістам двоє втікачів. Вчинок хлопців він вважає злочином. «Я не знаю, що наштовхнуло цих хлопців на це, – говорить він. – Але вони залишили зброю і позиції без вагомих причин. Не було жодної причини кидати зброю і своїх людей. А за те, що вони дезінформували тих, хто знаходяться у Франківську, вони мають відповідати. Тому що в когось хворе серце чи здоров’я підірване, а вони сіють паніку».
Командир додав, що всім людям, які прийшли в зону АТО, ще в Делятині надавалась можливість вийти зі строю. «У нас весь військовий склад – добровольці, – зазначає Дмитро, – і ніхто нікого не заставляє йти під кулі».
Слід згадати, що 5-тий батальйон виконує завдання із забезпечення пропускного режиму на дорогах та опікується правопорядком. А все тому, що правоохоронні органи в Донецькій області практично відсутні.
Проблем з продуктами харчування, бронежилетами, водою та іншими речами в хлопців немає. «Нам привозять продукти, бронежилети, воду. І допомагають нам не тільки франківські, а й місцеві жителі, у тому числі і місцевий священик», – каже командир.
Все, що мають хлопці, – це заслуга простих людей, спонсорів та меценатів, які допомогли військовим. Армія, кажуть, не дала хлопцям нічого, крім зброї.
Солдати 5-го батальйону також додали, що двох втікачів в батальйоні вважають дезертирами. Бійці з першої роти оборони попросили передати втікачам «полум’яний привіт» і переказати: вони ще зустрінуть їх в Івано-Франківську.
Якщо говорити про бойовий дух хлопців, то сказати, що він на високому рівні – це не сказати нічого. Не дивлячись на наявні проблеми, хлопці готові боронити свою державу. Журналіст переконався особисто, заночувавши на блокпості. Навіть у моменти коли було чутно вистріли «Градів», хлопці оперативно групувалися до оборони. Наразі вони багато жартують, спілкуючись між собою. Так ніби знаються багато років.
Побажаймо нашим хлопцям мужності і скорого повернення додому.
