Фото з http://ugcc.if.ua/ Як повідомили “Вікнам” у прес-службі прес-службі Архієпархії УГКЦ, щоранку всі йшли на службу у церкву св. Петра і Павла, яка знаходилась у 20 хв. ходьби гірською дорогою. Дорога була нелегка, адже падали дощі і назустріч нам, пробираючись через камінці текли струмочки води. Проте навколо можна було спостерігати чудову красу Карпатського краю, гори, ліс, що залишали у серці і дорослих і дітей позитивний відбиток. Всю службу співали самі діти, тому у церкві панувала надзвичайно тепла атмосфера.
Після церкви всі бігли з гори у готель, де вже чекав на нас сніданок у красивому ресторані готелю. Потім були заняття, бесіди, ігри відпочинок у гарних кімнатах готелю., далі знов обід, після якого було заняття, потім знову ігри, вечеря...
Важливим моментом у таборі була спільна молитва, де всі присутні дякували Богові за прожитий день, за своїх рідних та близьких. Традиційним була і гра в таємного друга, коли діти вчилися робити добрі справи для іншого, не викриваючи себе. У кожного в команді дорослих була своя визначена роль.
Світлана проводила заняття ”Уявіть своє життя: мрії і перешкоди”, “Свобода і відповідальність”, “Алкоголь і алкоголізм”, “Спокуса миттєвої насолоди”, “Реклама без маски”, “Стежка до мрій”. Психолог Марія була серцем команди, вона слідкувала за графіком, організовувала ігри, дозвілля, проводила багато бесід з дітьми, як і пан Роман Прочко. Запрошені волонтери намагались встигати за основною командою і робили все для того щоб дітям в таборі було добре. Священики Ярослав Рохман, Руслан П’яста, а пізніше Василь Чорній служили Літургію, сповідали та причащали усіх вихованців, проводили духовні бесіди, організовували екскурсії до водопаду, до зоопарку, слідкували за безпекою дітей та умовами перебування під час табору.
