В 1916 році Станиславів опинився у прифронтовій смузі, пише ”Репортер”. В центрі міста стояли російські гармати, яки вели артилерійську дуель із австрійськими батареями, що отаборились на Загвіздянських пагорбах. В результаті центр міста перетворився на руїни. Найбільше дісталося вулиці Карпінського (початок Галицької). На фото дуже добре видно масштаби руйнувань. А ось будинок дирекції залізниць стоїть як ні в чому не бувало. Там навіть вікна не побиті.
Наступного разу йому пощастило вже у Другу світову. За німецької окупації там розташувалась якась поважна установа. Напередодні штурму міста у липні 1944 року росіяни вислали бомбардувальник для знищення будівлі. Він скинув дві бомби. Одна впала позаду – там, де тепер дальня частина скверу Міцкевича. Друга бомба потрапила у невеликий двоповерховий будиночок перед медакадемією. Складається таке враження, що якісь вищі сили взяли шефство над творінням архітектора Баудіша.