Юрія Малишева призвали у Збройні сили України 10 квітня. Після проходження підготовки, він потрапив у 51-у механізовану бригаду, а з нею — в Луганську область, де певний час у селі Варварівка перебував у базовому таборі, що допомагав блокпостам та здійснював охорону, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Калуської районної ради.
«18 липня, коли ми передислокувались до Луганського аеропорту, — розповідає захисник, — потрапили в засідку. Я думаю, що нас здали, адже дорогу перегородила фура, нас оточили і почали обстрілювати».
Після численних втрат та поранень, в тому числі яких зазнав і сам Юрій, а це защемлення правої ноги башнею, бригада відійшла назад.
«Далі були лікарні, — продовжує герой, — у місті Щастя два дні, пізніше вертольотом поранених переправили в Харків і близько місяця лікування у Львівському госпіталі, де під час операції мені поставили пластину».
22 серпня хлопець повернувся додому. Попри заглядання неодноразово смерті у вічі, споглядання останніх хвилин життя своїх побратимів, інколи не маючи навіть води і хліба, бійця не опановували страх і паніка, а тільки прагнення позбутися ворога.
Зараз Юрія Малишева чекає операція та реабілітація, і попри те, що він ходить на костилях, щиро вірить: незабаром гратиме у м’яча за свою рідну команду с. Бабин Зарічний.
Задяки оптимістично пораненому захиснику, голова Калуської районної ради Василь Дзундза та сільський голова Вістової та Бабина Зарічного Василь Хомич вірять, що з такими бійцями ми відвоюємо українські землі, утвердивши свою незалежність назавжди.