| Фото: Оксана Романюк — У нас в групі є карта, — розповідає вихователь групи “Пізнайко» Світлана Бейсюк. — «Моя країна — рідна Україна» і дітки вже знають, де іде війна, і що наші солдати найхоробріші, і вони нас захищають. Що таке батьківщина, дітки знають, бо наша група вже три роки працює над вивченням українських звичаїв і традицій в циклі тем «Мій рідний край, моя Україна».
Коли художники Ярослав Романюк та Людмила Кастранець розмальовували дитячий майданчик, дітки вирішили, що Україна буде схожа на маленьку дівчинку. Навіть самі пробували малювати. Також самі вирішували, що малювати на центральній стіні — пшеницю, соняшник, воду, звірят та птахів.
— Вони розуміють, що українська земля їх годує і напуває. Вона — найвища цінність і її варто захищати, — каже Світлана Бейсюк.
«Ми українські діти», «Наша країна — Україна» «Прапор України», «Гімн України»… Діти навперебій хизуються знаннями. В цих маленьких голосочках і тіні сумніву — в їхньому світі все на своїх місцях. Абсурдно, що дорослі з такою ж впевненість дискутують, чи є Україна, її народ, мова...
