— Здобутки команди Ігоря Насалика на 9-му році керівництва вважаю мізерними: замість того, щоб продовжити справу, яку робили у Калуші за попередні роки, вони пішли шляхом критиканства, безсистемної роботи, і, як результат, — мізерні успіхи, — акцентував Роман Сушко під час чат-конференції на “Вікнах”.
— Три роки ми вели роботу з підготовки Генплану міста, — нагадав Роман Сушко. — І виконали його першу частину, що дало можливість у травні 2005 року постановою Верховної Ради затвердити межі міста. Сьогодні ми — єдине місто в області, що має такий документ, та й всього по Україні їх можна перелічити на пальцях однієї руки. У вересні 2006 року, коли Сушка вже не було у місті, «ЛУКОР» перерахував на рахунок міської ради 11 млн. гривень земельного податку, який сплатив на основі цього документу. І сьогодні, і завтра, і ще 100 років цей документ буде для Калуша основою його життєдіяльності.
— У місті нічого не зроблено для покращення водопостачання, — вважає Роман Сушко, — все тримається на тих роботах, що були виконані 1994-98 роки, коли ми побудували новий водозабір на Лімниці, 5-кілометровий колектор, 20-тисячні ємності для запасу води на Загребищі. Нові каналізаційні колектори, покладені наприкінці 1990-их і каналізаційна станція на вулиці Євшана, і сьогодні забезпечують стабільну роботу міста. Але ж хтось мав подумати про самостійні очисні. Адже, сьогодні, коли хімічні підприємства стоять, очистка міських стоків, стає фантастично нерентабельною.
Кандидат у народні депутати каже: три роки різні контролюючі органи перевіряли законність будівництва локальних котелень. Сьогодні, коли місто стало єдиним споживачем тепла ТЕЦ, треба комусь порахувати, скільки це коштує.
— А що зробили із полігоном для ТПВ? — дивується Роман Сушко. — Калушани ще пам’ятають, як їдкі клуби смердючого диму спускалися з Височанки і не давали помолитися на цвинтарі. Ми запроектували і збудували полігон із резервом 25 років і наступним розширенням ще на 25 років. У результаті неправильної експлуатації сьогодні він вже переповнений і сміття висипають на землю. За 9 років не збудовано жодної нової вулиці. А ми збудували бульвар Незалежності, вулицю Помаранчевої революції, і , врешті, Європейську вулицю, що дозволило суттєво розвантажити центр міста. Однак, продовження цього проекту забулося. Ми знайшли можливість побудувати три капітальні мости: на вул. Добрівлянській, біля переїзду, на вул. Івано-Франківській, біля ЗОШ №8, і через річку Сівку біля ПК «Мінерал». А міст, на вулиці Чорновола, біля каплиці Святої Варвари, що впав 5 років тому, і досі чекає господаря.
На правах політичної реклами