| Фото: Василь Дільницький 
Василь Дільницький
“У мене стояла стара хата. Ремонтувати її не було сенсу. Все зніс, звів нову, — розповідає Василь Дільницький. — Думав провести газ, зробити опалення. Пішов у газконтору, був у шоці. Це така контора, яку підірвав би і не пошкодував. Сказали заплатити мінімум 20 тисяч гривень і ще кілька років чекати бумажної волокіти. Це тільки за підключення. А ще треба зробити розводку по двору, хаті, купити котла, труби. Порахував і відмовився від газу. Перечитав купу літератури про альтернативні джерела енергії. Вирішив встановити тепловий насос”.
Тепловий насос — пристрій, що акумулює розсіяну теплову енергію навколишнього середовища і перетворює її на високопотенційне тепло для обігріву помешкання. Працює за принципом холодильника, тільки зворотним.
Система містить компресор, конденсатор, капіляр, зовнішній випарник і терморегулятор. Замість води у системі під тиском циркулює холодоагент. Потрапляючи до випарника, тиск холодоагенту зменшується і таким чином “відбирає” тепло з навколишнього середовища. Повертаючись до приміщення, “віддає” тепло опалювальному контуру — системі труб і батарей. При цьому тиск у ній знову зростає, пише Gazeta.ua.
Теплові насоси використовують для обігріву помешкань і води. У спеку системою можна охолоджувати приміщення. Для цього потрібен реверсивний клапан, що змінює процес на зворотний. Надлишковим теплом із будинку можна підігрівати воду в басейні чи резервуарі для поливу рослин.
“Усі розрахунки я робив сам, — продовжує Василь Дільницький. — У моєму варіанті найкраще “відбирати” тепло з повітря. Купив повітряний випарник, насос, труби. Спеціалісти встановили все за три дні. Система споживає 1 кіловат електроенергії, продукує 4 кіловати теплової. У великий мороз коефіцієнт корисної дії трохи зменшується. Насос нагріває воду до 55 градусів. Коли дуже холодно, я додатково підігріваю систему електротеном. За всю систему віддав 10 тисяч доларів і навіки забув про опалення”.
Перед встановленням теплового насоса господар радить утеплити будинок:
— Оббити хату мінімум 10-сантиметровим шаром пінопласту чи вати, поставити нормальні вікна і двері. Тільки тоді буде реальний результат.
Залежно від типу теплообмінника, насоси бувають повітряні, водні, ґрунтові та глибинні.
“Насос підбираємо для конкретної території, — каже львів’янин 32-річний Любомир Брич, інженер з альтернативних джерел енергії. — У Центральній Україні частіше беруть земляні теплообмінники, бо там дешевші бурильні роботи. Якщо хата біля річки, озера чи болота — вигідніше брати водяні. Якщо ділянка маленька, то підійдуть тільки глибинні. Температура в землі завжди стала. На Закарпатті купують здебільшого повітряні. Вони працюють навіть у мороз”.
Залежно від розміру приміщення, треба вибирати внутрішній теплообмінник:
“Маленьку кімнатку обігріє повітряний теплообмінник. Він нагадує кондиціонер, вішається на стіну. Середню — система звичайних батарей. Для великої кімнати треба ставити теплу підлогу — замуровувати труби у стяжку”.
4 сотки землі потрібно для укладання горизонтального контуру ґрунтового теплового насоса потужністю 10 кВт.
25 років служить система теплових насосів.