| Фото: dreamkino.net Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, яке входило до складу Австро-Угорської імперії, в сім’ї греко-католицького священика, передає УНІАН.
У студентські роки став членом Української військової організації, а згодом – Організації українських націоналістів. Його кар’єра стрімко пішла вгору, і вже через кілька років він став територіальним керівником ОУН на західноукраїнських землях.
У 1934 році Бандера був заарештований польською владою і засуджений судом до страти, згодом заміненої на довічне ув’язнення. У 1936-1939 роках він відбував термін у польських тюрмах, а свободу отримав у вересні 1939 року завдяки нападу Німеччини на Польщу.
Після розколу ОУН Бандера став керівником так званої ОУН (б) – “бандерівського руху”.
Після початку Великої вітчизняної війни німці заарештували Бандеру за спробу проголошення самостійної Української держави і відправили в концтабір Заксенхаузен.
Його випустили з концтабору в 1944 році, і через три роки він став керівником Проводу ОУН.
У 1959 році Бандера був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським. Знаряддям вбивства був пістолет-шприц з ціаністим калієм, який агент сховав у згорнутій у трубку газеті.
У 2010 році Бандері було посмертно присвоєно звання Героя України. Проте вже через рік рішення скасували через відсутність у нього громадянства України.