| Фото: Олександра Туєшин Недавно ця книга була презентована учасниками Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом» у світлиці «Галичини», а тепер автор ділився доброю новиною, світлими незабутніми спогадами про VІІІ Міжнародну прощу заробітчан, їхніх сімей та всіх охочих із Самбора до Зарваниці з калушанами та гостями міста.
Презентація відбулася за сприяння директора централізованої бібліотечної системи Наталії Воробець, заввідділом обслуговування бібліотеки Ольги Небилович, краєзнавця Миколи Когута та поетеси, керівника літстудії «КА-МА-ЛІ-я» Ірини Червінської.
Під час презентації був представлений фільм про прочанські стежки Ігоря Лазоришина, який підготувала Оксана Пронюк (письменниця, співорганізатор заробітчанських прощ). Ігор Іванович щедро коментував світлини, представлені у фільмі, і було таке відчуття, ніби присутні на презентації гості і самі здолали кілометр-другий тої паломницької дороги життя.
Ігор Лазоришин підкреслив, що у книжці позиціонує себе не як журналіст, а як прочанин — такий самий як і решта прочан: «У книжці я себе позиціоную як паломник. Я всі ці прощі пройшов сам. Для мене проща — це щось особливе! Це любов, любов і прощення».
Під час зустрічі мала місце ціла низка цікавих запитань. Багато з них стосувалася того, як саме проходить така проща, де ночують паломники, як укладається маршрут, як організовується побут, зрештою, що кличе йти в таку далеку дорогу. Відповідаючи на ці запитання, автор ще глибше розкрив суть як презентованої книги, так і самої прощі.
Приємною несподіванкою для всіх стало те, що на презентацію завітали прочани-калушани, які поряд з Ігорем Лазоришиним крок за кроком долали багатокілометрову відстань. Їхня присутність і спогади про прощу стали яскравим доповненням і підтвердженням того, про що читаємо на сторінках «Дороги життя». Тарас Драган, який допомагав журналісту під час цьогорічної прощі, його дружина Мар’яна та Марія Лантвіт поділилися своїми враженнями про участь у прощі, і кожен засвідчив, що, йдучи паломницькими дорогами, береш для себе дуже багато доброго, черпаєш мудрість у катехитичних науках та й подекуди зовсім переосмислюєш усе життя. І хоча кожного на прощу приводить своя причина, своя спонука, але те, що виносять люди у своїх серцях і душах звідти, відлунює схожими відчуттями.
На завершення презентації Ігор Лазоришин наголосив, що кожна проща, яку він проживає, змінює і його особисто. Вчить бути терпеливішим, вчить служити іншому і чути, що говорить Бог, адже Бог говорить через кожного з нас. «Проща робить мене добрішим, це справді Дорога Життя. Я запрошую Вас на цю Дорогу», — підсумував автор.
Нагадаємо, що наступного року відбудеться ювілейна Х проща до Зарваниці.
