Колись кімнатка площею у 3 квадратних метри була літньою кухнею, тепер же в ній живе сирота з дитинства 19-річний Ігор Лещишин. Хлопець торік вийшов із дитбудинку і фактично залишився безхатченком, однак його прихистили добрі люди. Кімната більше схожа на комірчину, стіни у ній настільки низькі, що стати в повний зріст неможливо. Однак Ігор не скаржиться, навпаки – щиро хвалиться своїм теперішнім житлом, а особливо – воєнною формою, в якій їздить в зону АТО, повідомляє ICTV.
Ігор хотів поїхати на Схід воювати, але інваліду ІІІ групи у військкоматі відмовили. Тим не менш, у зону бойових дій хлопець все-таки відправився як волонтер. Парубок кілька разів возив до батальйону «Айдар» продукти першої необхідності, поки не потрапив у полон до чеченців, які його били й катували.
“Дротами крутили ноги, били паском, копали, катували, повибивали зуби”, — розповідає про знущання терористів Ігор.
Після обміну полоненими, хлопець повернувся додому. Спершу він кілька тижнів пролежав у лікарні, а коли рани загоїлися, знову почав допомагати українським солдатам. На потреби солдатів Ігор віддав усі свої заощадження – 23 тисячі гривень, які збирав на власне житло.
Як до волонтерської роботи Ігоря ставляться односельці — дивіться у сюжеті:
