На сесії Калуської районної ради депутати розглянули проблему боргу із зарплати медичним працівникам районної лікарні та Войнилівської поліклініки.
Нагадаємо, на Калущині медицина — спільна і фінансується із міського бюджету. Район передає місту трансферт на фінансування спільної медицини. Торік — через Мінфін, цього року — у ручному режимі.
Проблема ось у чому: у державному бюджеті на цей рік було заплановане підвищення мінімальної заробітної плати. Із врахуванням цього формувалися і видатки місцевих бюджетів. Однак, попри наміри, підвищення мінімальної заробітної плати так і не відбулося. Відповідно, уряд провів секвестр державного бюджету (скорочення витрат при виконанні окремих статей або всього кошторису), і вилучив у місцевих бюджетів кошти.
З бюджету Калуського району, за словами заступника голови Калуської районної ради Сергія Твардовського, було вилучено майже 5 млн. гривень. З них 741 тис. гривень припала на медицину.
Галузь охорони здоров’я була забезпечена заробітною платою на 9 місяців. Однак, вилучення коштів оголило районний бюджет і залишило районних медиків без зарплати.
Відтак, працівники міської поліклініки, Калуської ЦРЛ, ФАПів та амбулаторій, які входить до структури ЦРЛ (всі заклади фінансуються із міського бюджету) заробітну плату за вересень отримали, а районним медикам виплатили тільки аванс.
Місячний фонд заробітної плати у районні лікарні і Войнилівській поліклініці — у середньому 1,2 млн. гривень. У вересні він становив трохи більше, ніж 900 тис. гривень. 405 тис. гривень керівництво районної лікарні відшукало самотужки, урізаючи різні статті видатків.
517 тис. гривень — борг із заробітної плати за вересень. З них 138 тис. гривень становить єдиний соціальний внесок, який медична установа мала сплатити до 20 жовтня, але — не сплатила.
Відтак, — отримала штраф у розмірі 10% від суми, також щодня нараховується 0,1% пені.
На початку тижня представники районної влади спробували залагодити це питання шляхом переговорів. До міського голови пішли голова Калуської районної ради Василь Дзундза, його заступники — Сергій Твардовський та Михайло Срібняк. А також — заступник голови РДА Святослав Кавінський. Попри те, що розмова тривала близько двох годин, жодних результатів не принесла.
Відтак, на сесії районної ради Сергій Твардовський запропонував зняти кошти із програми безкоштовної медицини — 460 тисяч гривень, та призначень на пільгові медикаменти на наркотичні засоби — 100 тисяч гривень. І використати ці гроші на виплату заробітної плати районним медикам.
Однак, після цього виступив в. о. заступника міського голови Василь Турчин, який наполягав: не потрібно обмежувати мешканців Калуського району, знімаючи кошти із безкоштовної медицини. Щоб виплатити заробітну плату районним медикам, у міському бюджеті створять призначення. Район, у свою чергу, має перекинути кредити з листопада і грудня на жовтень.
Депутати районної ради погодилися із пропозицією міста.
У коментарі «Вікнам» Васи ль Турчин повідомив: районні медики отримають заробітну плату до кінця жовтня.
Дивно, але ще напередодні міська влада не мала рецепту вирішення проблеми і не відреагувала на спроби домовитися. Що стало причиною таких змін — невідомо.
Між тим, уже із жовтня районні і міські медики — в однакових умовах: медицина не має коштів на виплату заробітної плати. Відтак, каже Василь Турчин, сподіваються на дотацію вирівнювання. За інформацією «Вікон», місто звернулося до ОДА, задекларувавши потребу у коштах на медицину у сумі більше, ніж 19 млн. гривень.
Безкоштовна медицина — потрібна чи ні?
Після виборів у Калуші планують зміни у структурі медичних закладів. Про це «Вікнам» повідомив Василь Турчин. Щоправда, які зміни — уточняти відмовився, повідомивши тільки, що до цього впритул візьмуться після виборів.
Однак, у районі вважають: варто переглянути і фінансування безкоштовної медицини. На думку Сергія Твардовського, така схема фінансування, яка існує у районі зараз — невиправдана і не підтверджена конкретними розрахунками.
Нагадаємо, у програму безкоштовної медицини, яка фінансується із міського бюджету, включені мешканці міста та кількох сільських рад, які уклали із містом Меморандум про співпрацю. Для тих сіл, які відмовилися підписувати Меморандуми, кошти на фінансування безкоштовних медикаментів передбачили у районному і сільських бюджетах.
Загалом, у районному бюджеті передбачено 2,5 млн. гривень на фінансування цієї програми. З них 1 млн. гривень за лікування своїх мешканців повертають сільські ради.
Сергій Твардовський вважає: принцип фінансування програми — неправильний: лікування мешканців сіл мали би фінансувати сільські ради, які мають другий кошик бюджету і можуть приймати програми.
— Витрати на медикаменти для сільських мешканців, які подає нам адміністрація ЦРЛ, не підтверджені розрахунками, — каже Сергій Твардовський. — Ніхто не може перевірити, чи справді у лікарні пролікувалися, наприклад, 100 мешканців Войнилова і що на них були використані саме такі кошти. Тому, якщо програму безкоштовного медикаментозного забезпечення фінансуватимуть сільські ради, то сільська влада зможе відстежувати ефективність використання коштів. Наприклад, є різниця, якщо за бюджетні кошти лікуються соціально незахищені, а якщо — люди, яким статки дозволяють оплатити лікування.
Станом на сьогодні із 2,5 млн. гривень, передбачених на безкоштовну медицину, невикористаними залишилися приблизно 460 тис. гривень. Районна рада боргує місту 200 тис. гривень. Можливо, імовірність того, що район не погасить свій борг, більше того — не оплатить лікування мешканців сіл до кінця року (у разі, якщо із програми зняли б гроші на виплату зарплати) змусило місто змінити тактику?
