Петро Буяк прямує на Кавказ, щоб у кварцовій печері віднайти... косівську церкву

"Залишився тиждень до виставки. Але я мушу виконати ще одну місію. Зараз я прямую із своїми колегами до Кавказу, бо згідно древніх мап саме туди була перевезена одна із 36-ти Косівських церков в 19-му столітті енкаведистами і захована в одній із кварцових печер".
Переглядів: 146
| Фото: Петро Буяк

Про це цілком серйозно повідомляє творчий прокатор і містифікатор, а ще — творець міфів з Івано-Франківська Петро Буяк, привертаючи увагу до своєї персональної виставки, що відбудеться 5 листопада в “Бастіоні”.

— Згідно старих архівів фрески цих церков зображали дивних істот, що прийшли до нас з неба і жили межи гуцулами. Саме цю інформацію москалюги приховують від світу. Я і моя команда висвітлимо усю правду і покажемо Вам чудові знимки з Косівського іконостасу, — переконує Петро Буяк.

«То було ше тогди» — мульти-мистецький проект, що включає серію події та заходів, об’єднаних спільною концепцією Карпатського міфу. Від свого початку проект триватиме дев’ять місяців.

В рамках проекту розробляється інсталяція – макет велетенської риби, Карпатського Пструга. Інсталяція стане поєднанням натуральних матеріалів, тканин, пап’є-маше, дерева та декоративних елементів. Її розмір сягне п’яти метрів. «Тіло» риби вкриють малюнки, які відображають різноманіття та унікальність Гуцульщини – культурного масиву національної ідентичності та природного ландшафту. Карпатський Пструг є одним з міфів гуцульських Карпат, до розвитку якого долучається художник. Міфологізація його образу покликана створити пелену казки та чару, яким оповиті Українські Карпати.

Інсталяцію буде супроводжувати виставка живопису, котра оповість про життя персонажів карпатських міфів, яких створює художник Петро Буяк — Велетенські Їжі, на котрих гуцули возять молоко, Карпатський Пструг – як дерево генетичної пам’яті гуцульського краю, істота на якій осідає гуцульська самобутність, історія карпатської прото-культури.