За словами модератора презентації Тараса Прохаська, книжка “Братик Біль, сестричка Радість” повертає читача до витоків есеїстики. На презентації говорилося про дар і вдячність, страх , малість і непомітність людини, можливу святість, інформує ”Галка”.
«Книжка Богдани — повернення до джерел, до того як винахідник есеїстики Мішель де Монтень уявляв собі есеїстику. Це повернення до того, що у XIV столітті робив Монтень», — зазначив Тарас Прохасько.
Написання книжки розпочалося для Богдани несподівано і від початку, як зізнається авторка, вона не усвідомлювала що, для кого і у якому стилі пише. У результаті чотирирічного писання для себе і з думкою про людей, до яких хочеться звернутися зі своїми думками, вийшла збірка малої прози, яку видавці окрелили як есеїстика, і яка, як виявилося, стала одним з кращих українських зразків цього жанру.
«Постійно у мене було відчуття, що пишу щось дуже просте. Однак, покия цього потребую, воно є достатньо легітимним, щоб його писати,» — так охарактеризувала свої есеї Богдана Матіяш. — “Можна говорити не лише про дар радості, а й про дар болю. Все у житті людина повинна переживати як дар.”