ВІКНА 22 роки поруч!

Цієї ночі помер єпископ УГКЦ Софрон Мудрий

В ніч з 30 на 31 жовтня на 91-му році життя відійшов у вічність єпископ-емерит Івано-Франківський Софрон Мудрий. Про заупокійні богослужіння буде повідомлено згодом.
Переглядів: 1227
| Фото: з архіву "Вікон"

Основними рисами вдачі владики Софрона Мудрого були оптимізм і ствердна життєва позиція. Саме це ставлення до себе й оточуючих, мабуть, і допомогло владиці сягнути поважного віку.

Десятиліття, складні у політичному, емоційному, релігійному аспектах, владика переніс стійко і цілеспрямовано — навчаючись і розвиваючи справу василіанського чину у світі. І, через 40 років, досягши величезного духовного авторитету, повернувся в Україну.

Софрон Мудрий — людина унікального розуму, людина, яка знала особисто Папу Римського, ведучий католицького «Радіо Ватикан», екс-очільник Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Софрон Мудрий скромно жив в Івано-Франківську,

В ексклюзивному інтерв’ю ”Вікнам”,  торік Софрон Мудрий переконував: “Світ має доброго провідника. Він є у руках Творця і Бога. Отже — у найвірніших, найсильніших руках. Це — Його твір. Його діти з Його ласки живуть на цьому світі. А мета людини є вічність. А яка вічність — від неї залежить, яку вона собі заробить. Дуже гарне життя можемо мати, але то від нас залежить, як ми його собі приготуємо. Дуже гарно Він зробив, що дав людину, дуже гарну, розумну, дав їй вірування Божі і дав їй мету. І дав їй засоби, щоб тої мети досягти. Різнорідні засоби: духовні, матеріальні. Залежить, як людина то сприймає, як вона використовує ці Дари Божі, що має тут на землі. То є перший і найважніший задаток”.

Софрон Мудрий був дуже віддвний УГКЦ: “Я думаю, що наша Церква іде по добрій і певній дорозі. Немає жодної небезпеки. Є ті труднощі, що ми розбиті по обрядах трошки з тими нашими східними братами. Але то було, є і буде — свої голоси, свої думання, і так далі”.

Водночас, трохи скаржився, що через його сан, молодь рідко запрошує його на конференції, заходи, рідко звертається за консультаціями чи порадами: “Нема такого. Рідко, рідко коли. Не мають відваги. Сан такий. Це обмеженість, я би сказав, навіть”.

“Хочу побажати всій нашій молоді, щоб вона дійсно дбала про формацію свою: життєву, фахову. Щоб вона могла дати собі раду у житті. Отже, добре виховання дитини, молитву, життя з Богом, бо нема можливости жити без Бога. Щоб вона мала фундамент релігійного виховання, щоб мала фундамент фаховий, щоб могла у житті дати раду. Отже, на те звертаймо увагу і йдімо не за пропагандою, а за конкретними ділами нашими. Професія потрібна, щоб ми були незалежні. Щоб ми могли почуватися вільними і заробляти на свій хліб насушний. Про це подбаймо. Щоб мали фах, потім — професію, і життя. І вели життя по-християнськи. То є головне. Усе решта — полова”, акцентував єпископ.

Біографічна довідка.
Народився 27 листопада 1923 року в м. Золочеві. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві, а пізніше в Авсбургу (Німеччина) закінчив курс електроінженерії. Після війни залишив Німеччину і переїхав у місцевину Давсон (Пенсельванія, США), де у 1949 році вступив до монастиря оо. Василіян.

У 1951-1955 роках брав схоластичні та філософські студії, а по їх закінченню, 14 січня 1955 року, склав вічні обіти, взявши собі ім’я Софрон. Після виїхав до Риму, де чотири роки студіював богослів’я у Григоріянському університеті, осягнувши у 1958 році ступінь магістра. Тут, в Римі, 25.12.1958 р. він прийняв св. Тайну Священства з рук Архиєпископа Івана Бучка. У Лятеранському університеті студіював Римське і канонічне Церковне Право, а в 1963 році захистив докторську дисертацію. У 1966 – 1969 роках у цьому ж інституті здобув ступінь магістра Канонічного права Східних Церков. Пізніше став професором папського Інституту Східних Наук.

З 1960 до 1974 року виконував обов’язки віце-ректора, а з 1974 по 1994 рік був ректором Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі. З 1965 по 1994 рік був постійним співпрацівником Ватиканського радіо. У жовтні 1994 року виїхав в Україну (до Івано-Франківська), де був призначений ректором Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту.

6 листопада 1995 року був призначений Генеральним Вікарієм Івано-Франківської греко-католицькохї Єпархії, а 12 травня 1996 року відбулася Єпископська хіротонія в Катедральному Соборі св. Воскресіння м. Івано-Франківська.

22 грудня 1997 року відбулася інтронізація нового Ординарія-Єпарха Кир Софрона Мудрого, ЧСВВ на місце емеритованого Кир Софрона Дмитерка, ЧСВВ.

За час правління Івано-Франківською єпархією Владика працював над її розбудовою. Розбудував Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут (тепер Теологічна Академія) і вивів його у число кращих духовних навчальних закладів, добився повернення будинку під консисторію, розбудував єпископську резиденцію. Всього за час свого єпископства рукоположив понад 130 священиків. Преосвящений Владика написав багато праць, випустив українською мовою понад 150 релігійних фонокасет, грамплатівок, відеофільмів.