| Фото: http://www.gov.if.ua/ «Прощаючись з Владикою, ми найперше бачимо в ньому справжнього, істинного монаха, людину, яка усе своє життя, усе своє єство посвятила Богу, — виголосив Блаженніший Святослав. — Хто його відвідував, особливо протягом останніх кількох років, міг зауважити, що Владика не жив згідно годин світського годинника, він жив згідно ритму Часослова. Не випускаючи Молитослов із рук, коли вже нічого не міг робити, то він молився: за свою церкву, за свій терплячий сьогодні народ, за всіх тих, які до нього приходили».
.JPG)
Глава УГКЦ відзначив: Владика Софроній був учителем і вихователем цілих поколінь священників УГКЦ, які нині моляться за упокій його душі в багатьох куточках світу: Америці, Австралії, Європі. Для них він готував конференції, писав духовні твори, був мудрим наставником і товаришем. А для своєї чисельної пастви — добрим пастирем.
«Як він жив своєю Архіпархією! Як він жив тими зустрічами, якими Господь Бог обдарував його! З якою вдячністю він відвідував своїх людей, свої парафії, свої громади! — згадував Блаженніший Святослав. — Ми сьогодні дякуємо Богу за Владику Софронія як монаха, вихователя і пастиря нашої церкви».
Владика Софрон багато років був ректором колегії святого Йосафата у Римі. Він виховав цілі покоління священиків для нашої діаспори. Владика ревно трудився, щоб і в Івано-Франківській духовній семінарії та академії виховувати священиків. Він так і відійшов у вічність як ректор Теологічної Академії.
Блаженніший розповів, що з подивом споглядав, як у останні роки свого життя владики після часослова займався написанням нових духовних творів і приготуванням духовних конференцій. «Скількох він породив у священичому житті як святитель! Але особливо ми мусимо відзначити і вшанувати владику Софрона як Єпископа, Архиєрея і Пастиря Христової Церкви», — наголосив Глава УГКЦ.
