| Фото: orbita.dn.ua Про це йдеться в розслідуванні видання “Главком”, пише ”Дзеркало тижня”.
“ПриватБанк” серйозно постраждав від російської агресії, втративши через анексію Криму понад мільярд гривень. За перше півріччя НБУ видав найбільший обсяг рефінансування саме “ПриватБанку”. У ЗМІ ця сума оцінювалася від 11 до майже 15 млрд гривень.
В Єдиному реєстрі судових рішень опубліковано 30 ідентичних позовів від маловідомих позичальників “ПриватБанку” на загальну суму в 11,6 млрд гривень. Ці кредити були видані влітку 2014 року після того, як банк отримав фінансову допомогу від держави у порівнянному розмірі.
Згідно з Реєстром судових рішень, у кожного з цих позичальників схожа історія. Взявши кредити в “ПриватБанку” фірми зробили стовідсоткову передоплату постачальникам з Великобританії. Але іноземні партнери так і не поставили товар у встановлені терміни. У результаті майже 10% від суми рефінансування банківської системи країни (із початку року НБУ видав 142 млрд гривень), опинилися за межами України.
Шанси “ПриватБанку” компенсувати втрати майже нульові, оскільки забезпеченням виданих кредитів виступає в даному випадку неіснуючий товар.
Що собою являють відбулися угоди, ілюструють приклади компаній “Фаборис” і “Виитела”.
Минулого літа ці фірми підписали контракти з партнером з Лондона - Trade Point Agro Limited - на суму 51,5 млн доларів і 52 млн доларів відповідно. Британці зобов’язалися поставити їм приблизно по 25 тисяч метричних тонн поліетилентерефталату (лавсану). Цей матеріал використовується для виробництва продуктової упаковки, а також при виготовленні рентгенівських плівок, автошин, пляшок для напоїв. Угоди профінансував Приватбанк, отримав в якості застави майнові права на товар. Гроші були перераховані через короткий термін постачальнику, однак поліетилен в Україну так і не приїхав.
Залишившись без товару і грошей, фірми-позичальники пішли до суду. Формально, найбільший банк опинився в патовій ситуації: роздавши мільярди, фінансисти отримали натомість лише майнові права на товар, якого немає.
Багато “горе-позичальників” “ПриватБанку” мають багато спільного з групою “Приват” дніпропетровського бізнесмена. Наприклад, фірма “Реал-стандарт” п’ять років тому продала частку акцій в підконтрольної Ігорю Коломойському “Укрнафті” фірмі “Мериста” (це підприємство числиться серед інвесторів “ПриватБанку”). Фірми “Виглон”, “Инвестгруп”, “Веста-компані” і “Инкерия” брали участь у боротьбі за київський готель “Мир”, яку вели приватівські структури. Компанії “Трансмолоко” і “Техспецмонтаж” рік тому разом із “Приват Інтертрейдінг” проходили у кримінальній справі проти однієї з приватних фірм, яка підозрюється в ухиленні від сплати податків.
Позичальників “ПриватБанку” ріднить не тільки минуле. Деякі з них мають одних і тих самих засновників, однакове місце прописки і навіть загальних юристів.
Із “Приватом” перетиналися інтереси й недобросовісних британських постачальників. Наприклад, у реєстрі судових рішень можна знайти інформацію про те, що фірма Trade Point Agro Limited кілька років уклала договір з “Запорізьким масложиркомбинатом”. Останній також в ЗМІ відносять до фінансово-промислової групи дніпропетровського губернатора. За документами, українці постачали європейцям рослинне масло, а від них отримували пальмова. Грошові суперечки партнери вирішували взаємозаліками.
За даними capital.ua загальна сума заборгованості “ПриватБанку” з рефінансування на 1 липня з урахуванням минулих років склала 18,1 млрд. гривень.
В червні НБУ видав банкам більш 101 млрд. гривень кредитів рефінансування.
