Застосування архаїчних оздоблювальних матеріалів, адаптація ідей народної архітектури до вимог комфортного життя в ХХI столітті, по-науковому глибоке переосмислення цілих пластів національної культурної спадщини - робота, виконана авторами проекту, проявляє суперсучасну ідентифікацію українського архетипу житла, пише Архидея.
Перший поверх будинку займає простора і світла вітальня - з піччю і каміном, зонами кухні та їдальні; в лівій частині поверху згруповані гардеробна кімната, комора, санвузол і технічні приміщення.
На другому поверсі розташовані приватні кімнати: дві дитячі, ванна, кабінет-студія і блок приміщень великої спальні.
Ясна структура внутрішнього простору читається при вході: перший поверх - велика світла вітальня, на другому розташовані інші, більш “закриті” кімнати.
Ззовні будинок покритий високим дахом з очерету. Стіни (як зовні, так і всередині) оброблені авторською штукатуркою, що відтворює ефект мазанки, і пофарбовані в білий колір.
Огорожа ділянки - тин із зарощами дикого винограду, і тільки від дороги садиба огороджена парканом з тонких жердин. Біля головних воріт, відповідно до давніх українських звичаїв, установлено високу дерев’яну жердину з колесом нагорі - запрошення для лелек звити гніздо. Зі східного боку до будинку прилягають льох-”курган” зі скіфською бабою на вершині і майданчик для мангала.
Із західного боку - відкритий басейн з дерев’яною терасою і альтанкою.