Вони родом з Сибіру. Чоловік свідомо не вживає слово “Росія”, країну з якої утікав, називає не інакше, як РФ, пише ГК.
“Росія була сто років тому, нині її немає. Те, що лишилося, наче мрець, про якого говорити погано не можна. Якщо був би цар, таких терористів, як Ленін, Сталін та Путін, не було б взагалі. Оскільки вони є, зараз нашої Вітчизни, істинної Росії, немає”, каже чоловік.
Подробиці свого життя втікачі з РФ розповідають неохоче. Кажуть, від такої структури, як ФСБ, ніякі кордони не захистять, тим паче бандерівський край не вбереже їх від довгих рук цієї організації.
“Там неможливо жити, неможливо дихати. В того, хто хоче говорити відкрито, спокійного життя не буде. Або тотальне знищення, або тюрма”, – змальовує російські кордони чоловік.
Сім’я родом з Владивостока. Згодом жила у Московській області, де завела велике господарство. За таку розкіш, як вільнодумство їх почали переслідувати:
“Висловити свою думку стає небезпечно, це боротьба проти режиму”.
Довелося все, над чим важко працювали, кидати (щось продати, решту розікрали) і їхати у пошуках Ельдорадо. Але не того, де міфічне золото, а де подих свободи, – пише видання.
Дім, де оселилися, російські втікачі знайшли через інтернет. У родині дев’ятеро дітей: четверо хлопців та п’ятеро дівчат. Шестеро з них школярі. Менші вже вітаються українською.
Приїзд російської сім’ї у галицьке село серед місцевих наробив чимало галасу, а вчителям додав роботи. Кожен вчитель малечею опікується, додатково займається, кожен допомагає чим може.
