| Фото: Олег Дзем'юк Скоріш за все, по завершенні встановлення дверей, ремонтні роботи на вокзалі буде «заморожено» до весни. Ця пауза пов’язана із проектними роботами, адже архітектори плануватимуть розміщення внутрішніх вокзальних приміщень та їхнє подальше призначення. Хоча квиткову касу можуть відкрити ще до нового року.
Ярослав Андрійчук відзначає, що вокзальна будівля була надзвичайно запущеною та протікала у багатьох місцях, тож, довелося поміняти майже 95% дерев’яних балок. «Ще одну зиму споруда просто не пережила б, — зауважує фахівець, — і навесні довелося б зносити весь другий поверх, а, можливо, й частину першого».
Окрім того, приміщення будівлі, а особливо підвали були надзвичайно захаращені побутовим сміттям, якого залізничники вивезли аж два повнісінькі вагони.
Щодо подальших планів реставрації вокзальної споруди, то їх немало. Як зауважив Ярослав Андрійчук, вокзал очікує кардинальне перетворення у сучасну споруду зі збереженням автентичного вигляду. Для прикладу, цілком можливо, що фасад позбудеться штукатурки і заблистить австрійською відшліфованою цеглою.
Облагородять і привокзальну територію. Зокрема, довколишній терен «очікує» бруківка, огородження й облаштування автомобільної стоянки. Окрім того, планується відновити повноцінну станцію із черговими, встановити ще одну колію та, відповідно, все необхідне залізнично-технічне обладнання.
Поки що будівельники зробили 25-30% із запланованого.
Фірма «Граніт» — генпідрядник Львівської залізниці із відновлення залізничного двірця в Татарові. Будівельна організація має тридцятирічний досвід відновлення «колійових» споруд. Зокрема, «Граніт» відновлював вокзали в Яремчі та Ворохті.
Довідка. До 90-х років у Татарові функціонували три колії. У приміщенні вокзалу на першому поверсі були диспетчерська, каса, дві зали очікувань. А поверхом вище проживали сім’ї залізничників. У 1990-х роках, коли «Укрзалізниця» проводила масштабні реконструкції вокзалів у Делятині, Ворохті, Яремчі, залізничній станції у Татарові не пощастило потрапити до цього переліку. Дещо пізніше через фінансову кризу станцію закрили, скоротили працівників, демонтували дві колії. А людей відселили до Делятина. З окраси й візитівки села Татарова вокзал перетворився на його сором.
Двоповерховий вокзал із черепичним дахом побудований переважно в готичних формах з елементами гуцульської архітектури.
Перший варіант будівлі зведено за Австрії одночасно із залізницею Станиславів — Вороненко в єдиному стилі з іншими і був подібний до вокзалів у Микуличині та Ворохті. Під час воєнних дій у Першу світову війну він перетворився на попелище. Польща, яка прийшла на зміну Австрії, таки спромоглася у 30-х роках побудувати кілька «двірців залізничних», серед них — вокзал у Татарові.
Автором проекту був інженер-залізничник із Станиславова Тадеуш Ковальський. За його проектом кількома роками раніше також зведено вокзал у Делятині.
Будівельні роботи на вокзалі виконала фірма З. Носкевича, а поліхромні розписи в народному стилі — художник, викладач станиславівської школи деревного промислу Еміль Доубрава. Вартість будови було оцінено в 4 млн. злотих. Освячення будівлі відбулося 14 червня 1932 року.
