| Фото: Vitaliy Kodrya/Facebook Сам автор зауважив, що давно перестав писати вірші й навіть думав, що зненавидів поезію. Проте нині розуміє, що, насправді, то була велика любов. Саме тому й з’явилося нинішнє повне зібрання, інформує ”ГК”.
Очевидно, такий крок був потрібен і читачам, оскільки презентаційна зала ледве вмістила шанувальників поезії.
«Завжди і ніколи» – повне поетичне зібрання творів Степана Процюка, упорядковане з попередніх видань – «На вістрі двох правд» (1991), «Апологетика на світанку» (1996), «Завжди і ніколи» (1999).
Збірки виходили в часи легендарної «Нової дегенерації», себто тоді, коли Процюк був поетом, а поезія – лилася рікою. І хоч автор віршів уже давно не пише, ріка як ніколи повноводна, і нині саме час із неї пригубити.
Ватикан: коли час зупинився