18-20 лютого ситуація на Майдані вкрай загострилася: влада спровокувала масове кровопролиття. Загалом на Майдані загинуло близько сотні осіб. Їх нарекли Героями Небесної Сотні.
У ніч на 22 лютого Віктор Янукович втік з Києва, а згодом — і з країни. Замість очікуваного полегшення Україну спіткала нова біда: на зміну агресії внутрішній прийшла загроза ззовні. Чи змінив щось у країні Майдан? «Вікна» збирали думки.
Володимир ІВАНИЦЬКИЙ, громадський активіст, “майданівець”:
— Вважаю, що Майдан змінив суспільство, і ці зміни тривають і досі. Зараз в Україні відбуваються події, які показують єство кожного: ми бачимо, хто є хто. Кожна людина в Україні проходить тест на патріотизм, підтримку демократичних процесів, на любов до України, на готовність чимось пожертвувати чи поступитися заради інтересів держави. Ми проходимо очищення. Майдан, усі події, що після нього — вони народили сильніше, активніше громадянське суспільство, сильних громадських активістів, які вміють працювати у законний спосіб, можуть відстоювати права, гарантовані Законом України, можуть вимагати і питати у влади за її дії. Це дає можливість рухатися у правильному напрямку. Може, не тими темпами, якими б усім нам хотілося, але, принаймні, курс — правильний. А ми взяли курс на європейський розвиток, на зміну системи влади. Ціль — зміна в Україні системи управління з феодально-олігархічного до — народовладдя. Майдан не дав закінчити Путін, відвернув увагу на відстоювання державної цілісності, а не на розбудову держави.
Маємо війну — як на зовнішньому фронті, так і на внутрішньому, яку потрібно виграти. Тепер просто стало зрозуміло, що на Майдані ми почали війну з путлером і в ній нам потрібно перемогти. Майдану- 2, а також 3-4 — не буде. Потрібно закінчити цей Майдан і добитись реалізації поставлених на ньому цілей.
Так, українська влада за 23 роки уже вивчила всі можливі дірки у законодавстві. Але рух до Європи дасть додаткові важелі впливу, а саме — додатковий контроль зі сторони Європи.
Щодо Калуша: не може щось змінюватися в окремо взятому місті без змін на рівні держави. Проте, у Калуші люди теж стали активнішими, з’явилися нові ГО. Може, хтось брав розгін, щоб застрибнути у владу, але зараз усі починають братися за розум.
Поки що зміни у суспільстві відбуваються зі скрипом. І з цього важко судити, яких результатів ми досягли. Це — насторожує. Поки що я не відчуваю, що держава сприймає громаду, як помічника. Навіть Президент, який прийшов до влади завдяки людям, спирається лише на підконтрольний йому ресурс.
Революції не роблять зміни. Революції, які творить меншість, дає шанс більшості на зміни.
