| Фото: Олег Савка/Вконтакте Так у коментарі ”Вікнам” про здобутки і втрати року, який минув з дня початку Революції гідності, зауважив громадський активіст Олег Савка.
“Що ж змінилось за цей рік? Ще минулого листопада вертикаль режиму Януковича та мережа провладної партії сягала до кожного найменшого населеного пункту, сьогодні ж — Сім’я у розшуку, а ПР та КПУ поза стінами Парламенту. Ще рік тому, якщо ти хотів хоча б на щось у суспільстві впливати, потрібно було приєднуватись до лав регіоналів, сьогодні ж громадські активісти, навіть без депутатських мандатів, можуть ефективно впливати на органи влади та силові відомства для відстоювання законних інтересів громади. Ще торік Україна обмежувалась Галичиною, максимум — Правобережжям, а сьогодні вона простяглась від Одеси до Харкова, від Мукачева до Маріуполя. А що вже казати про Українські Збройні Сили, які, по суті, були сформовані лише у цьому році і стали гідним продовженням бойової традиції Руси-України”, каже активіст.
Щодо невдач чи мінусів Революції, то Олег Савка називає лише два основні: неготовність більшої частини населення України до радикальних змін, за які боровся Майдан, та збереження олігархічної системи влади у державі.
“Перше — це у великій мірі питання часу. Можливо, навіть не років, а десятиріч, як проминуть перш, ніж Революція Гідності відбудеться в голові кожного українця. Але віриться, що процес цей уже незворотній.
Друге — це питання надто складне, щоб вирішити його за один крок. Адже, ще рік тому український олігархат ділився на два умовні табори: тих, хто прагнув зберегти існуючий проект «Україна» максимально незалежним і наближеним до Європи, й тих, хто хотіли його демонтажу і влиття у проект «Русскій Мір». При чому домінували другі. Сьогодні ж вплив відверто проросійських олігархів в Україні мінімальний. На жаль, як показали останні парламентські вибори, вплив так званих «проукраїнських» олігархів став максимальним. І це серйозний виклик для українського суспільства. Не менш серйозний, ніж російська військова загроза. І, якщо кремлівський дракон, хоч і може наробити лиха у своїй агонії, проте є вже приреченим на поразку. А от невдача в обмеженні монополії олігархів на українську політику може дуже скоро закінчитись неофеодальною Київською Руссю, де, до прикладу, один князьок керуватиме в Калуській окрузі від імені Льовочкіна-Фірташа, а інший — пануватиме в Станиславівській під гербом Привату.
Все ж віриться, що свята кров українських мучеників і воїнів не пропаде намарно. Адже над нами розпростертий Покров Богородиці й крила Небесного Архистратига Михаїла”, — акцентує Олег Савка.