Чоловік народився у селі Новиця. Досі у Новиці проживає його мама та сестра, колишня дружина та син. Маючи професію електрозварювальника, чоловік ще перед початком Революції гідності подався до столиці шукати заробітку. Працював у Києві на будівництві, а взимку, коли українці повстали проти режиму Януковича, став активним «майданівцем». На Майдані познайомився і зі своєю майбутньою дружиною. Вона — із Житомирщини.
Кілька тижнів тому Микола записався добровольцем до батальйону «ОУН». Пройшов навчання на полігоні у військовій частині в Ніжині Чернігівської області.
Зібрати себе на фронт Микола спромігся самотужки. Також усім необхідним спорядили на фронт друзі та волонтери.
Завдяки Новицькому сільському голові Володимиру Головчаку 35-річний Микола Яцишин має каску і бронежилет. Це — щасливий збіг.
— Щоб дістати бронежилет 4-го класу, домовився із районною радою. Цей бронежилет та каска були підготовлені для 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття», але залишився… Крім того, мені допоміг Василь Кисіль, який працює у земельному відділі, який контактує із підприємцем Володимиром Мордухом, — розповів Володимир Головчак. — Завдяки їм у Миколи Яцишина є захисний костюм — це утеплена куртка і штани. Зараз Володимир Мордух, який сам родом із Калуського району, працює у Чехії. Що і казати, він організував передачу вже понад 400 комплектів теплого одягу для бійців АТО!
В Новиці у Миколи Яцишина живе мама.
— Коли Микола зателефонував до мене, я сказав йому, щоби він взяв довідку у своєму батальйоні. Тоді ми могли би забезпечити безкоштовне харчування у школі для його сина, — зазначає Володимир Головчак.
Видача документів бійцям добровольчих батальйонів — невирішене питання. Ці люди, які з доброї волі подалися на фронт у час війни, перебувають за межами державної соціальної політики. Незрозуміло, як оформити соціальний захист для них та їхніх сімей, адже документи про військову службу в Україні видають військкомати. Таким чином, соціальні гарантії для добровольців — зависають у повітрі.