| Фото: Фото зі сторіки Вконтакте “Вікна” розмовляли із одним із громадських активістів та очільників студентського Майдану у Калуші — Степаном Іванишиним.
— Революція Гідності ще не завершилася. Ми, молодь, це розуміємо, тому що Революція — це процес: зміна стану, зміна речей, зміна системи, зміна самого себе.
Пам’ятаю, як після зриву євроінтеграції, 25 листопада, перший раз «організовували» студентів Калуша. Я був з Олегом Нижником та Олегом Савкою. Організувати студентські протести не було проблемою, тому що вони є свідомі та активні. Усі разом ми були великою силою.
Ми почали жити Майданом, і думали, як пробудити жителів Калуша зі сну. Почали об’єднуватися, стали одним цілим, проводили різні акції, флешмоби на підтримку Майдану. Ми, студенти, стали великою і потужною силою у місті; увійшли до Координаційний штаб опору диктатурі і це дозволило нам бути більш мобільними та скоординованими .
Не скажу, що все було легко, бо це не так: міська влада зайняла позицію страуса та чекала, чим все завершиться. Може, це і добре: зате будемо знати, хто може зрадити нас і тих,— хто все віддасть для того, щоб Україна була вільною. Байдужість вбиває гірше за кулі.
Наших хлопців переслідували правоохоронні органи за спалення портрету Януковича, відкривали кримінальні справи. Ніхто не знав, чим це закінчиться.
Також згадую, як студенти самоорганізувалися та блокували військову частину, щоб на Київ не поїхало підкріплення . Це була відповідальна робота. Було холодно, але люди організувалися та зробили все для досягнення найвищого результату.
Ми пам’ятаємо тих, хто поклав власне життя заради нашого майбутнього. Мусимо жити гідно, бо це є найкращою пам’яттю про них.
