Володимир Гера | Фото: http://www.rivnepost.rv.ua/ — Кошти збирали на концертах вечора-пам’яті Юрія Антківа, мистецькому заході «Українські солоспіви», також допомогли офіцери Академії Сухопутних Військ і прості львів’яни, — розповів підполковник Володимир Тимчук. — Ці гроші будуть перераховані бійцеві якнайшвидше.
Нагадаємо, що цей мужній 24-річний офіцер першого вересня зробив героїчний вчинок — він вивів з оточення близько 400 бійців. Та отримав поранення у праву руку. Куля роздробила кістку і збоку, попід бронежилет, проникла у тулуб, поламавши два ребра, а потім — застрягла у хребті. Вітчизняні Лікарі зробили все, що в їх силах, дістали уламки, але мужній офіцер і досі прикутий до ліжка, повідомив ”Вікнам” підполковник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Тарас Грень.
Володимир Гера — лейтенант розвідроти 24-ї Залізної ім. князя Галицького окремої механізованої бригади. Хлопець був на межі смерті, проте його врятував рівнянин Роман Шевчук, який не кинув Володимира, хоча сам стікав кров’ю.
Хлопець ціною для здоров’я врятував близько 400 солдат 24-ї, 30-ї і 80-ї бригад, які потрапили в кільце російських військових під Лутугине в кінці серпня, пише «Сегодня». Йти довелося під постійною канонадою “Градів”, а коли артилерія противника не стріляла, над цим районом літали російські МІ-24, з борту яких вівся вогонь. Українці вийшли, втративши тут практично всю техніку і десятки людей.
Саме Володимир Гера виводив хлопців з оточення, зайнявши позицію в 12-поверховому корпусі металургійного заводу на окраїні Лутугине. Засівши в будівлі разом з контрактником Романом Шевчуком, Володя вивів з оточення 300-400 осіб. Він вів їх два кілометри — зі своєї позиції він по рації повідомляв безпечний маршрут. Хлопці по рації постійно просили його: “Досить. Відходьте самі”. Але Володимир продовжував коригувати, тим більше довідавшись, що в оточенні ще залишилася 80-та бригада зі Львова, а там було багато його друзів.
Зараз Володя може рухати тільки головою і руками. Осколок витягли, але наші лікарі не беруться відновлювати відділи хребта, вважаючи, що вже допомогти не можна. Рідні Володі не здаються. Вони відправили історію його хвороби в одну з клінік Німеччини, де зараз вивчають, як поставити українського героя на ноги.
Родина мужнього офіцера завжди багато робила для того, щоб російські окупанти не змогли завоювати нашу землю. Наприклад, батько Ярослав Гера як волонтер відремонтував електросистеми кількох бойових розвідувальних машин.
Пожертви для допомоги можна переказувати на картку Приватбанку: 4149 4978 1616 6260, Гера Марія Степанівна.
