Нам, українцям, не звикати до боротьби за місце під сонцем, а іноді й за місце на карті світу. Червоно-чорними нитками вишита наша історія. Висмикни одну - і ми збідніємо, опустимося на щабель нижче, а ми так довго крокуємо доверху…
Кожна революція в Україні — це окремий етап становлення українців як нації. Наша земля окроплена кров’ю мільйонів, полум’я боротьби за волю завжди палахкотіло в Україні, хоч як би не топталися іскорки загашеного вогнища, воно знову і знову розгорялося. Здавалося б, що після проголошення незалежності врешті здійснилися усі споконвічні прагнення народу. Однак…тішитися було надто рано. Де-юре ще не визначає дійсного стану речей, тому актуально звучать слова Дж. Мейса, який наголошував: у 1991 році відбулося всього лиш “унезалежнення УРСР”. Ілюзії швидко розвіялися, опісля з’явилося обурення. Утиски свободи слова, прав громадян за часів власної вільної держави видалися просто немислимими! Фальсифікації, неправдива інформація, цензура - ці та багато інших чинників обумовили хвилю протестів, спершу журналістських, а потім і більшості населення України. Майдан Незалежності замайорів кольором апельсина. Символіка тодішнього кандидата в президенти В. Ющенка була повсюди. Пам’ятаю, як я десятирічною захопливо переживала події Помаранчевої революції, буквально не відходячи від телеекранів. Оранжеві шарфи, наклейки, “Разом нас багато”… Скрізь було тепло від такої яскравості, панувала позитивна атмосфера. Це була справді мирна акція протесту, а В.Ющенко часто виходив на сцену зі своїми дітками, що, без сумніву, дуже зворушливо. Майдан об’єднав представників різних регіонів, етнічних меншин, віросповідань. Була головна мета - перемога на виборах, якої і досягнули. Всі, сповнені надій та сподіванок, роз’їхалися по домівках. Проте вкотре опинилися у точці відправлення, наче карусель не має кінця. Знову люди обурені та розчаровані. Ба, ще гірше, — збайдужілі…
І тут до влади приходить той-інший-кандидат і стає президентом, більшість людей-бо геть розчарувалася у діях (чи то пак бездіяльності) обраної раніше влади. В Україні настають смутні часи (циклічність?). Почалося суцільне «покращення». Врешті терпець увірвався. Цього разу вже нам, студентам. Ми не знали совка, натомість пам’ятаємо 2004-ий і маємо доступ до інформації. Кажуть, що революції творять романтики. Так, можливо, молодь така. Однак саме ми взялися довершити ту справу, яку почали наші батьки.
Після десятиріччя байдужості вслід за студентами піднявся весь народ. І це вже не боротьба за чиєсь крісло, це останній шанс стати господарями на власній землі. Без партійної символіки, без витворення політичних «ідолів». Наш протест значно виріс у плані ідеї. Спершу Євромайдан був акцією підтримки євроінтеграції України, однак згодом перетворився у боротьбу за повалення диктатури. Співанок та обіцянок-цяцянок було мало, адже корені зла встигли прорости дуже глибоко. Мирний протест став кривавим, у небо ми провели понад 100 “воїнів світла”. Мабуть, кожна нова епоха потребує героїв, а волю треба “освячувати кров’ю”…
Хто б міг подумати півроку тому, що Україна стане гарячою точкою, що про нас заговорить весь світ? Про Революцію гідності. Революцію, що не закінчилася, це-бо справа років. Головне, щоб такий процес пройшов передусім у душі кожного з нас. Події 2013-2014 років геть відрізняються від 2004-го. Майдан майорів лише стягами держави, ми боролися лише за волю держави, а фінансували його не лише олігархи, та й події відбувалися не лише у Києві. Порівняти дві такі різні і по-своєму важливі віхи в історії України зараз важко, можливо, просто зарано. Однозначно, Помаранчева революція підготувала ґрунт для Революції гідності. Сподіваюся, що основна відмінність між ними буде у результаті, і ми не розчаруємося вкотре. Ціна нинішньої перемоги надто висока.
Від редакції. Шановні користувачі! Відтепер на сайті http://www.vikna.if.ua є можливість самостійно розміщувати статті чи новини.
Для цього достатньо:
1) зареєструватися на сайті;
2) зайти до свого профілю;
3) додати новину чи публікацію;
Ласкаво запрошуємо скористатися новими можливостями сайту http://www.vikna.if.ua «Я кореспондент».
