На фронт Маруся потрапила з Майдану.
“Я — приватний підприємець усе життя, займалася своїми справами до Майдану. А потім... вирішила, що “Правий сектор” — це для мене люди. Прийшла на Хрещатик до їхнього офісу і сказала, що готова допомагати. Спочатку їздила волонтером на фронт, а потім виникла необхідність тут тренувати наших хлопців. Морально я була готова до цієї роботи. Я була членом військово-історичного клубу, і взагалі, військову історію люблю, брала участь у реконструкторському русі”, — розповіла вона Укрінформу.
Через короткий термін Маруся Звіробій стала комбатом. Нещодавно вийшла заміж. Каже, що чоловік, із яким “познайомились в усіх цих майданівських справах” в усьому її підтримує.
“Він із самого початку був моїм помічником, він з’явився як охоронець і як помічник мені у цій справі. Він мене прикривав кругом, максимально мені допомагав, він став просто незамінним, тому що самій так вибігати важко. І мій колектив почав організовуватися з нього, а потім до нас люди почали підтягуватись. За командирами завжди йдуть такі ж люди, як і самі командири. Якщо командири сюди влилися аби дещо “віджать”, “качнуть”, обдурити, нажитися, помародерствувати, вони до себе і людей таких притягнуть.
У нас тут на цьому полігоні фактично ота майданівська інтелігенція зібралася, про яку ходили смішки, що у них кілька вищих освіт і знання кількох мов. Це вони зараз тут. Кожен, хто тут є, служить народу України, не “Правому сектору”, не лівому, ніякій іншій силі, ніякій іншій ідеології”.
Бізнес Маруся “здала” партнерові. Зранку робить моніторинг Інтернету, три дні на тиждень - вишкіл для цивільних, всі інші дні — це робота з волонтерами, поїздки, тренування хлопців.
Російський Інтернет комбата Марусю називає неонацисткою, адже вона вважає, що “біженців варто виганяти копняками”.
“Я не знала, що ця заява - серйозний привід для звинувачення в неонацизмі. По-перше, ніде жодної моєї фрази ніхто не знайде, де б я взагалі це слово використовувала або де б я використовувала якісь тези, які є основними в неонацизмі. Такого просто не існує. Було моє роздратування з приводу поведінки західних українців, після якої я зрозуміла, що бандерівці в Україні є тільки в одному місці — в Києві, їх немає більше ніде. Мені зі Львова надіслали посилання, що там “беспрєдєльствуют” біженці, як вони там ущемляють нашу інтелігенцію західну. Вони могли вивісити прапор і розказувати, що “ми тут ждем Россию, а вы тут нас должны кормить”. Це для мене нонсенс. Я не розумію, як можна бути настільки невдячними. Вони не хочуть у селах жити, вони хочуть жити в містах. І мені все це пишуть, і мене все це дістало — і я написала, що робити. До речі, я не писала, що треба розстрілювати. Я написала, що треба зібрати групу пацанів, хай вони мужиків усіх посадять — і на Донецьк “отстраивать свою Родину” — все. Я так зрозуміла, що людям не вистачає плану дій, і я їм його видала, причому, він досить лояльний був, як для тієї поведінки, яку там люди демонструють.
Але якась тварина повісила цей статус та написала, що “я известная неонацистка, правосечка” тощо. Але ця інформація була затребувана у Росії як фактаж, тому я — “зірка” каналу Росії, де про це розповіли. Я не знаю, що мала б ще зробити, скільки це коштує, щоб потрапити на канал “Россия” з такою рекламою. Так що нехай балакають”, — акцентує комбат.
“Якщо побачу, що у мене зверху хтось починає псуватися, я Ярошу жити не дам. Що мені подобається і дуже влаштовує у цій партії — це чистка своїх власних рядів. У нас викидають нещадно людей, які ведуть себе недостойно. У моєму осередку це взагалі залізне правило. У нас не просто догани якісь виносяться, знімаються люди з посад. У мене тут дуже жорсткий сухий закон, це правило ніхто не сміє порушувати. Я розумію, наскільки це важка робота, але вони це все одно роблять. Осередки проштрафилися — вони їх закривають, керівники проштрафилися — вони їх знімають, це правильно”, — каже Маруся Звіробій.
