Я пробую себе в боді-арті на дитячому святі Цього літа мені вдалося поїхати за кордон, помандрувати красивою країною, знайти друзів з різних куточків світу, підтягнути свою англійську мову, навчитися працювати з дітьми, пройти найкращі життєві курси польської мови і багато іншого.
Всьому цьому і завдячую міжнародній організації AIESEC і чудовим людям, котрі у ньому працюють.
Міжнародна організація AIESEC надає можливість студентам поїхати за кодон на стажування та впродовж 6 тижнів працювати в соціальному проекті, при цьому отримувати неймовірний досвід та можливість покращити рівень англійської мови.
Отже, цього літа я побувала на стажуванні у Польщі у чудовому місті Торуні. Працювала волонтеркою із дітьми із синдромом Дауна та іншими вадами розумового розвитку (напрямок вибрала сама, бо дійсно зацікавилася тим, як ці діти сприймають світ, як їх навчають, як з ними працюють).
Я потрапила у середовище іншої мови, діти не розуміли мене, коли я намагалася говорити англійською, і дехто сприймав мене як чужу, тому я стала не вчителькою, а ученицею і кожного дня дізнавалася від моїх вихованців щось нове.
Із задоволенням спішила на роботу. Вільний час ми проводили разом із своїми новими друзями (також волонтери із Бразилії, Єгипту та Індії, які приїхали на стажування до Польщі, як і я). Ми відправлялися на прогулянки в місто, на морозиво, каталися на велосипедах та просто гарно проводили час разом.
Великим плюсом моєї роботи було і те, що кожного тижня по два-три дні ми з дітьми відправлялися на екскурсії. Ми були в парку динозаврів, в різних музеях, у майстерні льодяників, у 5D-кінотеатрі, плавали на пароплаві по Віслі та були ще багато-багато де. Я дуже багато для себе дізналась, а головне — мені не доводилося платити за квитки, усе оплачувала моя організація.
Діти мене сприймали по-різному. Більшість пішла зі мною на контакт від самого початку, з деким я подружилася пізніше, але всі без винятку потім не могли зрозуміти, чому я їду додому в Україну, чому я більше не буду разом з ними. Взагалі діти були дуже милими і добрими, та й мої колеги ставилися до мене дуже добре, як до рівної, не зважаючи на те, що у мене не було ніякої спеціальної освіти, і, що мені було тільки 19 (вони думали мені буде десь 23). Дуже хорошою була і моя начальниця. Вона дозволила мені взяти кілька вихідних і відвідати Вудсток — один з найбільших європейських рок-фестивалів під відкритим небом. Вона оплатила мені проїзний квиток на автобус і дала гроші на харчування (200 злотих). А ще, вона запропонувала мені поїхати на останній тиждень мого стажування з дітками до Гданська, на море. Це була можливість відвідати ще одне чудове польське місто і відпочити.
На стажуванні мені багато чого сподобалося і я ні разу не жалкую, що зважилася поїхати. Це досить дешевий спосіб (інколи подорож за кордон на тиждень може коштувати стільки, скільки мені вона обійшлася за півтори місяці) мандрувати з користю для себе, бо ти постійно отримуєш життєвий досвід, чомусь вчишся, виходиш із своєї зони комфорту і цим самим розвиваєш себе та розвиваєш оточуючих, а це я на мене в наш час є дуже важливим.
Тому не втрачайте такого чудового шансу відкрити для себе іншу країну зсередини, розвинути себе, поліпшити свою англійську та допомогти інших, адже змінюючи інших в кращу сторону ми змінюємо світ. Деталі про стажування тут: http://www.aiesec.ua.
Від редакції. Шановні користувачі! Відтепер на нашому сайті є можливість самостійно розміщувати статті чи новини.
Для цього достатньо:
1) зареєструватися на сайті;
2) зайти до свого профілю;
3) додати новину чи публікацію;
Ласкаво запрошуємо скористатися новими можливостями сайту у рубриці «Я кореспондент».
