| Фото: sockraina.com Про наближення світової економічної депресії та дестабілізацію ситуації в Україні з боку Кремля в бесіді з телеведучим Олександром Янковським в ефірі СК говорить Президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць.
Олексію, долар в Росії коштує вже 52 рублі, а нафта - 68 доларів. Чи є ці факти приводом для радощів українців?
З одного боку, ситуація фінансового стану в Росії пов’язана із санкціями. З іншого боку, на сьогодні є більш важливий момент. Розвинуті економіки увійшли в третю рецесію, яка знаходиться на межі дефляції. Ми можемо бачити дуже небезпечну картину, коли вся економіка світу перебуває на межі входу в третю стадію депресії. За оцінками аналітиків, які функціонують у сфері світових фінансів, ми наблизилися до стадії, яка мала місце у вересні-жовтні 2008 року. Ми повинні чітко зрозуміти основні причини, які стали поштовхом до зародження світової кризи 2008 року. Головний структурний перекіс, який був тоді помічений, полягав у віртуальному світовому ринку. Відбулася перевага грошей, які ще не були вироблені.
Що це значить для Російської Федерації?
Скоріше за все, Кремль максимально скоротить соціальні витрати. Це нормальна реакція керівництва держави. Також відбудеться процес мілітаризації. Окрім цього, продовжиться максимально агресивний курс. Курс на залякування. Підтримка цього курсу майже не падає, що є абсолютно очікуваним. Політична фундаментальна логіка російських силовиків не може допустити відходу назад. Ще з перших днів агресії РФ в Криму я дійшов до висновку, що в Росії політичні часи завершилися і настали часи силової політики.
Як ви вважаєте, чи варто Україні чекати загострення ситуації?
26 листопада Путін поставив українській владі ультиматум (в МЗС РФ наполягають на ухваленні нової Конституції України, яка передбачає федералізацію країни - ред.). Цей ультиматум був розрахований на 48 годин. Візит віце-президента США Джо Байдена ввів нинішнє українське керівництво в рамки, які не передбачали прийняття з боку Кремля ультиматумів будь-якої форми. Коли Порошенко виступав 27 листопада з позачерговим посланням до Верховної Ради, всі пункти путінського ультиматуму були відкинуті. Якщо цей ультиматум буде прийнятий - почнеться капітуляція. Якщо ні, то є два варіанти розвитку подій. Перше - масштабний наступ. Ми його поки не бачимо. Друге - подальша різко зростаюча дестабілізація, тобто терористичні атаки, диверсії тощо. Сьогодні ми можемо бачити реалізацію другого сценарію - максимальну дестабілізацію в Україні по всім напрямкам, в тому числі і в політичній сфері.
Чому українська влада не говорить про це відкрито?
Ультиматум був оголошений відкрито, я певен в цьому. Але я переконаний, що держава, якій висловлюється ультиматум, не повинна передавати його своєму народові. Ми всі пам’ятаємо, як невпевнено діяв Порошенко, тільки прийшовши до влади. Через декілька днів після інавгурації, він оголосив перемир’я. І всі знають, чим все завершилося. Зараз ситуація кардинально змінилася. Вирішальною ланкою став візит віце-президента США Джозефа Байдена. Під час зустрічі у закритому форматі він чітко сказав Порошенкові, що Україна повинна діяти у силовому напрямку. Америка, у свою чергу, гарантує нам підтримку. Без цієї обіцянки Порошенко був би вимушений прийняти ультиматум Путіна. Будемо вірити в те, що з боку США була гарантована військова допомога. Але не наступальне озброєння, бо в нинішніх умовах надавати Україні наступальне озброєння - дуже небезпечний крок. Воно нам, до речі, непотрібно. Коли почалися перші кроки окупації Криму, то я і мої колеги дійшли висновку, що нам потрібна оборонна зброя. І я думаю, що рішення про постачання оборонної зброї було ухвалено. Перемога республіканців фактично притиснула адміністрацію Обами. Наразі є інформація, що старий склад Конгресу і Палати представників США до 12 грудня ухвалять законопроект про допомогу Україні, Молдові та Грузії. Напевно, американський президент підпише цей закон, в якому є статті про пряму військову допомогу Україні. Я думаю, відповідне озброєння уже є. Але скільки ми зможемо ще витримати без допомоги, я не знаю.
